Коли о першій ночі у Світлани Дмитрівни заблимав телефон, то вона дуже розхвилювалася. Дзвонила невістка. І перше, що спало на думку – це те, що щось трапилося з онуком.
— Андрій у вас? – Запитала Діна.
— Ні, звичайно, Діночко, перша ночі, чому він має бути в мене, а не вдома? – запитала .
— Просто Андрій залишив ключі від квартири. Він пішов і його досі немає. На дзвінки він не відповідає, я не знаю, де він, — плакала в трубку Діна.
— Догралися зі своєю мамою. А тепер шукайте, – сказала Світлана Дмитрівна.
А Діна розплакалася і поклала трубку.
Справа в тому, що Андрію стало зовсім нестерпно перебувати вдома. Вони з Діною жили разом уже кілька років. Тільки ніяк не виходило мати дитину. І ось, нарешті, Діна таки подарувала йому сина.
Здавалося, що тепер молода сім’я може жити та радіти, але вийшло інакше. Мама Діни вважала, що без її участі молоді ніяк не обійдуться. Вона оформила пенсію і повністю поринула у турботи про онучка. За це їй дякували. Спочатку і справді з немовлям не просто. І коляску знести нема з ким. Але це лише перший час.
Але Ніна Василівна не вважала за потрібне зупинятися. Вона навпаки стала почуватися у квартирі доньки повноцінною господаркою. Її стало так багато, що Андрієві не вистачало місця. Молодий батько все частіше затримувався в офісі після роботи.
— І найприкріше те, що Діна повністю підтримує маму. Вона навіть не збирається говорити матері, щоб та повернулася до себе додому. Її все влаштовує. А та ще й говорить постійно і невдоволено: «Чоловік на роботі затримується. А ти впевнена, що він на роботі, а не у гречку стрибнув?».
А Діна все мовчить і мовчить. А ще перестала Андрія до дитини підпускати.
— Ти впустиш. – каже.
Він у них взагалі на підхваті, принеси, подай. Сам Андрій собі на підлозі в кухні стелить, а мама з Діною на дивані сплять. Про яке особисте життя може бути мова, коли навіть словом між собою перекинутися не можна. Думаю, що вони уже там мов сусіди стали. А інакше як може бути, якщо в однокімнатній квартирі і маленька дитина і теща.
А ще вони підгузками не користуються, нашили пелюшок, модні комбінезончики убік відклали, а вбирають малюка в повзунки. Звичайно, постійно прання. Але машинкою не користуються, перуть руками, як за старих часів. Натерли мило на тертці. Кажуть, що так упевнені, що дитина здорова буде
Просто син у мене дуже терплячий та мовчазний. – продовжує жінка розповідь. – Та й любить він дитинку та Діну. А того вечора Андрій повернувся додому пізно. Звісно, голодний. Зазирнув у холодильник, там пусто. Тут у кімнату зайшла теща. Він із нею привітався. «Ніно Василівно, а у нас є щось поїсти?».
На що почув: «Нехай тебе годують там, де ти весь час вештався. Іди до своїх красунь, там і їж. А тут тобі готувати нема кому. Скажи спасибі, що я цілими днями твою дитину няньчу». А Діна навіть із кімнати не вийшла.
Андрій нічого не відповів, виклав ключі на тумбу та пішов. Після дзвінка невістки я теж розхвилювалася, набрала сина, він одразу відповів: «Мамо, не хвилюйся, я в готелі». Ось уже тиждень у готелі живе. А Діна горда, йому не дзвонить, думаю, що це знову мама впливає. Закінчиться тим, що розлучаться. І подумати не могла, що теща ось так сім’ю може розламати!», — ділиться своїм мама Андрія.
Ось думки щодо цього питання розділилися. З одного боку, Світлану Дмитрівну підтримують. А з іншого кажуть, що її син сам у всьому винний. Він самоусунувся, дозволив жінкам командувати. А міг би відразу пояснити тещі, що сам допомагатиме дружині доглядати дитину. Якоїсь миті злякався або його все влаштувало, а тепер хоче провину на інших перекласти.
Головна картинка – pexels.
