— Ти просто мусиш мене прийняти до себе. Невже не розумієш, це мій останній шанс. чим по твоєму маю дітей годувати. А знаєш скільки знімне житло коштує? – Галя говорила завзято й наполегливо. Я розуміла, що роблю найбільшу помилку в житті. але відмовити їй не змогла – даремно використовуючи матеріали
У моїй кар’єрі був вельми повчальний випадок: коли мене вперше призначили начальником відділу, я зробила типову помилку недосвідченого керівника. В мою компетенцію входив процес набору співробітників не тільки для мого відділу, а й для всієї фірми. Мені потрібно було розширити відділ, і заодно ще й закрити кілька вакансій новими фахівцями. В принципі, для мене завдання дріб’язкове, і все б пройшло відмінно, якби в ці дні подруга, з якою ми не розлий вода вже багато років, не опинилася, що називається, у важкій життєвій ситуації.
Так уже сталося, що поки я робила впевнені кроки по кар’єрних сходах, моя подруга Галя намагалась склеїти до купи свою сім’ю, і за всіма ознаками вона програвала. Чоловік просто вигнав її з двома дітьми на вулицю. Галі терміново була потрібна стабільна високооплачувана робота.
У тому, що я отримала підвищення Галочка побачила ледь не промисел Божий. І все б нічого, та у подруги освіти відповідної не було, і вона й гадки не мала про те, в чому полягає наша робота. Тобто, фахівець з неї взагалі ніякий, навіть прибиральниця, яка “гуляла” з ганчіркою в моєму кабінеті, могла розібратись в нашій справі більше, ніж моя подруга.
— Ти просто мусиш мене прийняти до себе. Невже не розумієш, це мій останній шанс. чим по твоєму маю дітей годувати. А знаєш скільки знімне житло коштує? – Галя говорила завзято й наполегливо. Я розуміла, що роблю найбільшу помилку в житті. але відмовити їй не змогла – даремно
Звичайно, я опинилась у безвихідному становищі. Ну не можу ж я дати своїй подрузі бідувати разом з дітьми ?! Тому я провела з нею екстерном курс посвячення в професію, заповнила замість неї резюме, написала всі питання, які можуть бути на співбесіді, звичайно ж, з правильними відповідями на них. Я була впевнена, що у Галі вийде стати непоганим фахівцем під моїм керівництвом, тому що вона дуже розумна, і швидко навчається. Ну не могла я подумати, що станеться все, так як сталось.
Всі етапи прийому на роботу вона пройшла успішно, співбесіду, яка проходила в присутності генерального директора, Галя пройшла з успіхом . Можна було святкувати перемогу: Галя офіційно була прийнята на нашу фірму під моє керівництво.
Я завжди була впевнена, що Галя – відповідальна людина, тому дуже здивувалася, коли вона в перший раз запізнилася з обідньої перерви, і на моє запитання, чому, відповіла, що їй просто треба було «сходити у справах». Я попросила її попереджати мене заздалегідь, вона пообіцяла, але через пару днів історія повторилася. І це був тільки початок.
Ну, не сприймала вона мене, як начальника, і все тут! Весь стиль наших відносин в дружбі повністю був скопійований і на роботі. Вона – самостійна людина, що приймає самостійні рішення, і просто розповідає мені про це. Звичайно ж, на моєму столі вона не сиділа, і по-домашньому зі мною не розмовляла, величала так як і всі співробітники. Але нею абсолютно неможливо було керувати. Вона сприймала мої доручення, не як накази, а як прохання, і виконувала – у міру можливості. Ось такі у нас і встановилися відносини – в міру можливості.
В результаті Галя навіть і не думала освоювати професію. Вона отримала місце в компанії, у неї є «дах», і цього достатньо, щоб бути вдячною долі. Особисте життя в неї була на першому місці, і вона постійно відпрошувалася, брала лікаpняні.
Питаєте, як я вирішила цю ситуацію? Та ніяк! Я не змогла впоратися, і допоміг мені все той же випадок.
Галя ще з співбесіди “приглянулась” генеральному. Він постійно про неї розпитував, цікавився її успіхами. Що й сказати: я правди не розповідала. Про наші дружні відносини ніхто не знав, тому шеф цікавився Галиною виключно, як співробітником.
Як грім серед ясного неба для мене було Галинине підвищення. Тепер вона стала моїм заступником. Тобто людину, яка геть нічого не тямила і навіть не розуміла куди власне потрапила, зробили моїм помічником.
Виявилось, Галя часу не гаяла: з шефом вони майже з моменту прийому на роботу зустрічатись почали. Я ні про що не здогадувалась, а подруга казати й не хотіла.
Запитаєте, чим усе скінчилось? А нічим! Я мусила підти з улюбленої фірми. Галя зараз займає моє місце і за сумісництвом є нареченою шефа. Подруги, як ви зрозуміли в мене вже немає.
Я знайшла нову прекрасну роботу, адже голова на плечак є. Але урок засвоїла добре: дружба і робота абсолютно різні речі
Текст редаговано творчим колективом intermarium.news
Фото firestock.ru
