У мене саме ж відпустка була, коли у свасі ювілей відзначали. Мене вона запросила чи не за місяць наперед, адже знала, що я в Україні буду, тож я і приїхала. Ще й з машини не вийшла, а вже сльози на очі. Мені раптом стало себе неймовірно шкода, я зрозуміла, куди ідуть мною гроші зароблені.
Уже дванадцятий рік як я із чоловіком моїм на заробітках у Греції. Майже увесь час ми із чоловіком в одній родині працюємо. Наша робота доглядати дім і сад. Робота не надто важка, але платять не погано, тож ми і тримаємось місця свого.
Усі ці роки ми основну частину нашого заробітку надсилаємо сину своєму в Україну. Він молодий батько трійні, тож самі розумієте, гроші потрібні. Та й квартиру вони взяли на виплату трикімнатну у новобудові, тож нам ще працювати і працювати із чоловіком.
А тепер уявіть моє здивування коли я приїхала до свахи і побачила що у неї не тільки дах на будинку перекрито, але й паркан новий дорогий стоїть. Я ще в авто слізьми умилась, адже розуміла, звідки то гроші у неї на це. та й домі парове отоплення зроблено і нові вікна стоять.
Я чужі гроші не рахую. але сваха моя явно не могла на такі обновки заробити, адже працює нянею у садочку. Землі у неї немає, та й господарство вона не тримає окрім курей. Донька у неї одна, тож напевне саме вона і “допомогла” мамі своїй.
За столом я сиділа сама не своя, мало й говорити могла, нічого й не їла майже. Сваха обачила мій стан і коли ми пішли на кухню за солодким, давай запитувати чого то я така. ну я і не витримала, запитала, чи не соромно їй мені в очі дивитись.
Знаєте, я й не очікувала таких дитячих очей наївних. Так гарно зіграла здивування, що будь-хто повірив би. Зробила вигляд, ніби й не розуміє про що я. Коли ж я їй як було усе вимовила, то ще й ображено мовила так:
— Невже ви думаєте, що увесь світ навколо вашої Греції і євро крутиться. Чи тільки ви вмієте гроші заробляти. Як ви могли узагалі таке подумати. А за оце все, ви ще й подякувати мені повинні, бо саме сюди із міста ваші онуки рідні на літо і приїздять. То що я мала дітей у руїнах приймати?
Бачила я що вона швидко ту розмову донці переповіла, а та вже й сину моєму, бо ж усі троє на мене косо поглядали. Їали ми в машині додому мовчки, але в авто прямо ложкою можна було повітря їсти таке воно було важке і неприємне. Аж тут син не витримав і запитав прямо що то я такого наговорила ого тещі.
І уявіть собі що вони усі троє однієї співають: не від нас із чоловіком ті гроші і все зробила сваха моя на свої. я не витримала, прямо запитую. а звідки ж у неї такі фінанси? Ні ну правда, хай би хоч хто пояснив, бо там тільки матеріалів тисяч на сто покладено, а ще ж і за роботу заплатила вона, не своїми ж руками роблено, так?
Проте, ніхто мені не зміг толком пояснити звідки сваха ті гроші узяла. Зятато гнуть своєї: мала відкладені, збирала, позичала, а зрештою, яке мені діло.
Оце вже місяць. як я овернулась у Грецію, усе одразу чоловіку розповіла. Він людина добра у мене, каже, що якщо й вирішили вони що треба дім свахи відремонтувати, то й правильно, як не як наші онуки там бувають часто. Влітку перейматись не будемо, що за подвір’я вибіжать троє бешкетників, а нова система отоплення впевненості дасть, що якщо що з електрикою, то малі будуть у свахи в теплі сидіти. Зрештою, ми передаємо гроші на потреби молодої родини, а це потрібно якраз більше їм, ніж самій свасі.
Оце вже підходить 15 число, ми завжди гроші у ці дні передаємо додому. А цього разу у нас із чоловіком прямо гризота одна через ті євро. Мені прикро за свій труд, не хочу, аби діти знову наші гроші у потреби свахи вкладали, а чоловік каже, що ми ж заради сина і живемо і на роботу сюди приїхали, мовляв, чого я завелась на порожньому місці.
Однак. мені так прикро, так прикро. Та ще й ніхто зрозуміти мене не хоче, ні син, ні чоловік.
От скажіть мені, може чого я не розумію. Невже це нормально?
09,10,2023
Головна картинка ілюстративна.
