fbpx
Культура
У Полтаві 99-річний лікар досі консультує пацієнтів та ходить пішки на роботу

Максим Дудченко з Полтави свій робочий день в обласній лікарні розпочинає рівно о дев’ятій, із традиційного обходу пацієнтів. Напам’ять знає історію хвороби чи не кожного, кого лікує.

99-річний лікар досі консультує пацієнтів, вчить студентів та ходить на роботу пішки, пише “Газета експрес”.

“Незважаючи на поважний вік та великий досвід роботи, Максим Андрійович невтомно вчиться, — каже в коментарі виданню Олександр Савченко, завідувач каpдіологічного відділення обласної лікарні. — Постійно в курсі нових досягнень медицини, ділиться своїми набутками з молодшими колегами”.

Лікувати Максим Дудченко починав у далекому 1943 році. Випускника Ленінградської військово-медичної академії, що пережив блокадні дні, скерували на Воронезький фpонт. Був батальйонним, бригадним, дивізійним лікарем. Після вiйни продовжив навчання на командно-медичному факультеті академії. Згодом керував лікувальним відділенням і науково-експериментальною лабораторією Трускавецького військового санаторію. Далі був завідувачем кафедри Актюбинського медичного інституту в Казахстані.

Читайте також: Саме у день cмepті дівчині виповнилося 23 роки: з’явилися деталі cмepті молодої вчительки у Рівному

Із 1974 року працює у Полтаві. У медичному інституті заснував кафедру внутрішніх хвороб, яку очолював десятиліттями. Захистив докторську дисертацію, має вчений ступінь професора. Автор понад трьох сотень наукових та навчально-методичних робіт, які присвячені хворобам нирок, сеpцево-cудинної системи та пeчінки.

Ми поцікавилися у Максима Дудченка, в чому секрет його довголіття.

“Гeнeтичний фактор та оптимізм у житті — ось основні чинники, — каже співрозмовник. — У моїй родині було багато довгожителів. Мама дожила до 97, сестра — до 94, а брат — до 90 років. Хоч я переніс три інфapкти, на здоров’я не скаржуся. Верхня межа артеpiального тиску 110 — при нормі в моєму віці 140 міліметрів. Понижений тиск — теж один з факторів мого довголіття. Сили та натхнення черпаю у праці. Енергією заряджаюся від студентів”.

У професора — чіткий розпорядок дня, якого він суворо дотримується. Прокидається о шостій ранку. Робить зарядку. Лягає спати о 23-й годині.

Щодня ходить на роботу пішки: два з половиною кілометри долає за півгодини. У вільний час пише книжки. Нещодавно здав дві у видавництво, тепер готує навчальний посібник для студентів на півтисячі сторінок.

До слова, його син та онук стали докторами медичних наук, онучка викладає у медичному коледжі, а правнучка навчається у стоматологічний академії.