fbpx
Історії з життя
Все у мене йшло добре, дружина дісталася просто на заздрість, троє дітей практично однолітків тільки в радість, бізнес розвивався в такому темпі, щоб жити з нього було можна, а уваги зайвої до себе не потребував… Спочатку навіть не вірилося, потім звик і думав, що завжди так і буде.  А на двадцятому році з’явилася в житті тріщина. Почалося зі старшого сина

Мене батьки виховували суворо, і як підріс, наказували на всі боки нічим не розмахувати, а вибрати гарну дівчину до душі, одружитися і будувати сім’ю. Я так і зробив і ні разу не пошкодував. І дітей своїх цьому вчив. Тільки чи то часи змінилися, чи то дівчата інші пішли, але не може син такої дівчини відшукати, щоб дивилася йому в очі, а не в гаманець. І гроші є, і освіту здобуває, і зовнішністю Бог не обділив, а все якийсь бруд на нього вішається. І мається хлопець, і ми за нього переживаємо, словом, невесело стало вдома.

Далі – гірше. Занедужала теща, поклали в лікарню, там її і не стало через тиждень. Відплакавши, відридались…

Тесть залишився один, не справляється. А батьки дружини попалися просто золоті люди, між своїми і її батьками ніколи різниці не робив. Забираємо тестя до себе, дякувати Богу місце є. Дружина задоволена, діти щасливі, йому спокійніше. Все б добре, АЛЕ!

У тещі був пес, тер’єр, чи то ризен, чи то просто чорний кудлатий пес. Забрали і його, собі на горе. Все гризе, дітей прикушує, на мене огризається, паскудить, гуляти його треба виводити удвох, як на розпірці. Викликав кінологів, грошей давав без рахунку, щоб навчили, як з ним обходитися, без толку. Кажуть, простіше приспати…

Але… тут тесть сказав, що коли собачки не стане, тоді і йому пора. Залишили до чергового разу. Діти ходять влітку в джинсах, з довгими рукавами: покуси від мене ховають, шкодують дідуся. До осені зовсім озвірів, гризе на собі шкуру, виє. Виявляється, його ще й треба підстригати. Об’їхали всі салони, ніде таких злісних не беруть. Нарешті, знаючі люди підказали одного майстра, який візьметься.

Подзвонили, призначили час: 7 ранку. Заводжу. Затягую. Пес рветься, як скажений. Виходить молоденька дівчина крихітних розмірів. Так і так, кажу, будь-які гроші, хоч що хочете робіть. Бере вона у мене з рук повідець, велить прийти рівно за десять хвилин до десятої, і спокійнісінько веде його.

Приходжу як сказано. Дивлюся, ця дівчинка вистригає шерсть між пальцями у шикарного собакера. Той стоїть на столі, стоїть прямо, гордо, не рухаючись, як лейтенант на параді, а в роті у нього його гумовий синій м’ячик. Я аж задивився. Тільки коли він на мене очима скосив, тоді я зрозумів, що це і є мій пес. А дівчина мені і каже:

– Добре, що Ви вчасно прийшли, я вам покажу, як йому треба чистити зуби і вкорочувати кігті.

Тут я не витримав, які зуби! Розповів їй всю історію, як є. Вона подумала і каже:

– Ви повинні вникнути в його становище. Вам щось відомо, що його господині не стало, а його ні. У його розумінні ви його з дому вкрали у відсутність господині і утримуєте проти його волі. Тим більше, що дідусь теж хвилюється. І раз він втекти не може, то він намагається зробити все, щоб ви його з дому викинули. Поговоріть з ним по-чоловічому, поясніть, заспокойте.

Завантажив я собаку в машину, поїхав прямо в старий тещин будинок. Відкрив, там порожньо, пахне нежитловим. Розповів йому все, показав. Пес слухав. Чи не вірив, але не огризався. Повіз його на кладовище, показав пам’ятник. І раптом він ЗРОЗУМІВ! Морду свою задер і завив, потім ліг біля пам’ятника і довго лежав, морду під лапи заштовхав. Я його не квапив… Коли він сам піднявся, тоді і пішли до машини.

Домашні пса не впізнали, а як впізнали, так відразу і не повірили. Розповів, як мене перукарка надоумила, і що з цього вийшло. Син дослухати не встиг, бере куртку, ключі від машини, просить адресу перукарки.

– Навіщо тобі, питаю.

– Батьку, я з нею одружуся.

– Зовсім глузд втратив, кажу. Ти її навіть не бачив. Може, вона тобі і не пара.

– Тату, якщо вона перейнялася становищем собаки, то невже мене не зрозуміє?

Словом, через три місяці вони і одружилися. Зараз підростають троє онуків. А пес? Вірний, спокійний, слухняний, неймовірно розумний літній пес допомагає їх няньчити. Вони йому і чистять зуби вечорами.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook