— Ви чули, Поліна втекла від чоловіка з їхнього розкішного дому. Залишила записку з проханням не шукати і все, в чому була, навіть без мобільного, в тому з дому і пішла.
Знайомі завжди їй заздрили: живе ні в чому собі не відмовляючи. Двічі на рік їздить на відпочинок, має свою ятку на ринку, чоловік бізнесмен, діти навчаються в найпрестижніших закладах столиці.
— А тепер вона що, залишила все просто втекла? Бідний чоловік, така невдячна дружина, – скаржилась сусідка найкращій Поліниній подрузі – Ось зі свекрухою її щойно говорила, та взагалі нічого не розуміє, адже в мирі злагоді двадцять років безбідно прожили.
— А давайте я вам розповім, як Полінка прожила! – не витримала подруга.
Чоловік з першого ж дня знайомства Полінці сказав, що його мама найголовніша жінка в його житті. Вона його і на ноги поставила і виховала одна. Борг у нього перед мамою на все життя. Чому Поля одразу не втекла я чесно і досі не розумію.
В новому будинку господинею була свекруха – актриса. Вона так вміло маніпулювала сином то хапаючись за серце, то витираючи невидимі сльози, що Полінка якось одразу з дружини в служницю перетворилась.
Готувати, прибирати, прасувати а ще виховувати дітей і обов’язково догоджати свекрусі. Ятка на ринку, будинок, авто, було оформлене на чоловікову матір, аби Поліні нічого не дісталось при розлученні.
Дітям батько і свекруха прищепили зверхнє ставлення до матері. Згодом її чоловік відселив в окрему кімнату, і всі їхні стосунки перейшли у площину “Подай, забери, а що в нас їсти”.
Останньою краплею стало знайомство з майбутньою невісткою. Вся сім’я сіла за стіл. а коли Полінка приєдналась до застілля її під дружній регіт попросили повернутись на кухню. Мовляв, тут серйозна розмова.
Вже наступного ранку Полінка залишивши ту записку в мене була.
— Знаєте, – резюмувала подруга – зараз вона прислуговує в одного багатія. І щасливішої людини не знайти. За ту ж роботу, що вона усе життя робила їй прекрасно платять. Вона має два вихідні дні, коли належить лиш собі. Її цінують і відносяться з усією повагою. Нарешті в свої сорок вона вільна і щаслива. Навіть, помолодшала.
автор Анна К
Копіювання заборонено
Головна картинка – firestock
