Ми з чоловіком розлучилися через 3 роки після появи дитини. Причина – його невірність. Так, я знаю, що в невірності винні обоє, тому ні в чому його не звинувачую. Напевно, сама занадто захопилася вихованням дитини. З цієї причини я була готова Миколі цю зраду навіть пробачити, якби не дитина…
Та, друга дитина. Виявилося, що його Любаша при надії. Термін вже досить великий, щоб щось думати. Так, і чоловік сказав, що підтримає її. Того вечора я попросила його зібрати свої речі і піти з нашого дому. Він пішов.
З Любою вони одружилися до появи немовляти, у них теж з’явилася дівчинка. З нашою донькою він мені допомагає фінансово, на офіційні виплати я не подавала. Тобто, здається, що все начебто нормально, розійшлися по-людськи та інше, але виникла наступна ситуація.
Колишній чоловік вимагає, щоб я віддавала речі доньки для їх дитини. Тобто він може зателефонувати мені і сказати: «Привіт! Пам’ятаєш, ми Русланці купували рожевий плед зі слоненям, ти потім його поклала в антресолі, коли він став малий. Я сьогодні заїду ввечері і заберу його, він нам на дачі стане в нагоді».
Я перші рази була в шоці, говорила, що пошукаю, що вже віддала, що забула, потім почала лаятися, що я не буду віддавати речі дочки дитині від його Любаші, що це навіть звучить дивно, але колишній чоловік сказав, що він з цією жінкою шлюбі, дитина і його теж, а так як я сиділа в декреті, то всі речі для нашої доньки купувалися з його грошей, значить, він може вимагати, щоб я віддавала їх йому.
Дівчата, це як взагалі? Це нормально?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
