Я коли побачила що саме було в тій коробці, мало не зомліла. Чого-чого, а такого я точно не очікувала, адже вони люди дуже багаті.
Тиждень тому, я мала ювілей. Гості запросили нас із чоловіком, багато серед них були і мої свекри. Я особливо чекала саме на їхній подарунок, адже люди вони дуже і дуже заможні. Я вже дуже давно натякала їм на те, що мені потрібно нове авто, навіть марку називала про яку мріяла.
Треба було бачити обличчя моєї свекрухи коли вона мені вручала оту коробочку із подарунком. Я аж завмерла адже обличчя в неї було таке, ніби вона мені підносить тіару Єлизавети II не інакше. Однак коли я зазирнула то не знала, що й думати, адже там було геть не те на що я розраховувала.
Ми з моїм чоловіком Євгеном уже рік у шлюбі. Це для мене він Євген а для усіх оточуючих Євген Миколайович – професор, декан факультету.
Я з ним познайомилася у тому ж інституті де він не працює. Мене повинні були відрахувати я захлипана пішла до декана з останньою надією. Інститут я так і не скінчила, проте досить вдало вийшла заміж.
Хоч мій чоловік уже далеко на юнак, однак його батьки ще живі і здорові. Мене прийняли дуже тепло, адже не вірили, що їхній син коли-небудь одружиться.
Раїса Едуардівна – свекруха моя. Хоч жінка літня, однак дуже сучасна. Потрібно тільки бачити як вона одягається, а манери справжньої сеньйори. Воно не дивно, адже все життя вона прожила в достатку і не знає що то таке заробляти собі на хліб, лиш собою і займалася.
Так ось. Коли гості після ювілею порозходилися я зазирнула до тієї коробочки яку мені подарувала свекруха. За розміром туди однаково могли увійти і ланцюжок золотий, і сережки і каблучка і ключі від автомобіля. Однак замість омріяних подарунків я побачила звичайну хустиночку.
Ні, звісно вона була дуже гарна, з якогось такого неймовірно приємного матеріалу, але хіба може зрівнятися хустинка, хай навіть і така красива, і з тим чого я насправді чекала від них. Та й навіщо вона мені я все одно таких не ношу.
Мені навіть матері соромно зізнатися у тому, що саме я отримала від свекрів на свій ювілей. Все ж таки, така родина єдиній невістці на 25 років і хустинка? Серйозно?
Оце хочу і думаю, а може саме цим подарунком моя свекруха хотіла показати своє ставлення до мене. Мовляв, не така ти вже й важлива птиця отримай те на що насправді заслуговуєш.
Місця собі не знаходжу який день від обурення, образи і нерозуміння цієї ситуації. Свекруха як ні в чому не бувало телефонує, розповідає свої новини розпитує, як справи в мене. Навіть на каву двічі вже сходили.
Ну і що мені думати? Як тепер відноситись до цієї жінки?
А я ще мамою їй хотіла назвати.
От що то було, хтось пояснить?
27,09,2023
Головна картинка ілюстративна.
