В останні роки дослідники виявили, що успіх у навчанні майже на дві третини залежить від генів, а не інтелектуальних здібностей, повідомляє Intermarium з посиланням на Газета.ua.
Вчені обрали 6 тис. пар близнюків, які беруть участь у британській програмі дослідження раннього розвитку близнюків, і проаналізували їхні оцінки від початкової школи до закінчення обов’язкової середньої освіти. Результати дослідження показали, що досягнення близнюків у навчанні були на подив стабільними. Ті, хто добре вчився у початковій школі, мали гарні результати й в іспитах GCSE
Однояйцеві близнюки мають однаковий генeтичний набір. Двійнята, так само як брати і сестри різного віку, ділять у середньому 50% генів.
“Стабільність досягнень у навчанні майже на 70 відсотків пояснюється генетичними чинниками й лише на 25 відсотків – навколишнім середовищем, як-от виховання в одній родині та відвідування однієї школи. Решта 5 відсотків – іншими менш зрозумілими факторами, як-от вплив друзів чи вчителів”, – кажуть вчені.
Коли успішність в навчанні протягом шкільних років покращувалася або погіршувалася, це насамперед залежало від тих зовнішніх чинників, які в близнюків відрізнялися. Логічно припустити, що стабільність успіхів у навчанні пояснюється, в першу чергу, розумовими здібностями дитини. Але після того, як дослідники провели в близнюків тести на інтелект, вплив генів все одно залишився суттєвим – на рівні 60%.
Більш ефективний метод
Підсумовуючи тисячі гeнетичних маркерів, виявлених в ході загальногеномних досліджень, вчені розробляють “полігенну шкалу ознак”. Ця шкала дозволяє з більшою точністю прогнозувати варіативність певної риси.
Метод полігенної шкали балів підтвердив, що певні варіанти генів відповідають за те, чому оцінки дітей на кожному етапі навчання можуть відрізнятися. У майбутньому така оцінка генeтичної схильності разом із прогнозуванням впливу зовнішнього середовища допоможе виявляти “проблемних” учнів у ранньому віці.
Індивідуальні навчальні програми
У майбутньому генeтика допоможе якомога раніше виявляти в дітей потенційні труднощі в навчанні. Наприклад, вже при нарoдженні ми могли б за допомогою ДНК-тестів виявляти дітей, які в майбутньому матимуть проблеми з читанням, і допомагати їм на ранньому етапі. Профілактичні заходи завжди мають більші шанси на успіх на ранньому етапі життя.
