Я завжди добре заробляла. Після роботи намагалася теж знаходити підробіток, щоб була зайва копійчина. До пенсії все було добре. Здоров’я дозволяло відпрацювати і на роботі, і після. Гроші у мене завжди водилися, і я ніколи не шкодувала їх на своїх рідних.
Коли син одружився, я запропонувала жити молодятам зі мною. Я і по дому допоможу, і грошима не ображу. Діти погодилися, я мені і легше від цього стало. Спільну мову з невісткою знайшли відразу. Вона теж намагалася завжди допомогти мені.
Так ми прожили кілька років. Я особливо не вимагала з дітей грошей на продукти, так мені і так на все вистачало. Жили ми дружно. Я була дуже рада такому порозумінню. Мої подружки скаржаться на своїх невісток, а мені пощастило.
За час нашого спільного проживання діти отримали підвищення на роботі і стали заробляти більше. Тепер мені вже стало спокійніше. Я перестала хвилюватися, що їм не вистачає грошей. Вони почали виділяли мені певну суму на продукти. Але більшу частину я продовжувала оплачувати сама.
Перед тим як піти на заслужений відпочинок, у мене похитнулося здоров’я. Я вже не змогла брати підробітки. А коли пішла на пенсію, то мої доходи значно зменшилися. Мені довелося навіть оформляти додаткові субсидії, тому що розмір пенсії був незначним.
Ось тільки невістка моя з прекрасного лебедя, перетворилася в корисливу жіночку. От уже не думала, що опинюся на старості років один на один зі своїми негараздами. Завжди намагалася допомагати людям, а сама можу залишитися без елементарної підтримки.
Все сталося після виходу на пенсію. Коли я озвучила, на яку суму в місяць я можу розраховувати, то невістка відразу прикинула, що тепер їм доведеться давати гроші на продукти. І, мабуть, її це зовсім не влаштовувало, і вона вирішила поставити мене перед фактом, що з наступного місяця я повинна харчуватися окремо від них.
Мені, в принципі, багато і не потрібно. Але невже я не заслужила елементарної підтримки. Мій син зараз у відрядженні. Ми спілкуємося з ним щовечора. Але про те, що сталось я йому поки нічого не кажу. Не хочу завдавати йому незручностей своїми негараздами.
Поки намагаюся прожити самостійно. Це дуже непросто, але вибору в мене все одно немає. Якби не щомісячні походи до сімейного і не те, що він мені виписує, а ця сума становить більшу частину пенсії, то мені було б значно легше. А так доводиться економити, щоб розтягнути до наступної пенсії.
На душі від усього того, що відбувається неприємний осад. Ніяк я не очікувала, що зіткнуся з такою ситуацією. Я ніколи не шкодувала грошей на дорогих мені людей. Так чому ж повинна залишитися наодинці зі своїми негараздами і труднощами ?! Я завжди була безкорисливою і доброю душею. А тепер виходить, що нікому не потрібна?!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
