– Зате це виглядає як справжня ялинка, тільки маленька. І пахне як ялинка. Понюхайте!
– Так що мені нюхати? Дурдом якийсь! Хочете мені під новий рік впарити за двісті гривень три гілки від ялинки??? У вас совість є ??? Чи в лісі залишили?
– Дівчино, – м’яко каже продавець жінці за п’ятдесят, на хвилиночку, але видно, що він вже втрачає терпіння. – Я просто продавець. Я просто продаю ялинки. Я продаю їх під Новий рік, тому що після вони нікому не потрібні.
– Ну якісь кордони мають бути? Совість де??? То якщо я поїду в ліс, зірву з ялинки три волохаті, нижні гілки продам по двісті гривень, а самі ялинки по дві тисячі штовхну, я озолочусь!!!
– Давайте. Ще про оренду не забудьте, про дозволи, про зарплату тим, хто привезе і продасть, про те, що це актуально тільки 10 днів на рік. Так що, боюся, озолотитися не вийде.
– При таких цінах, що ви, безсовісні, гнете, вийде!!! Дуже навіть вийде!!! Ні сорому – НЕ совісті !!! Три гілки, висотою 40 сантиметрів обмотали скотчем, назвали ялинкою і ломлять 200 гривень.
Я бачу, що хлопець продавець на межі.
Кипить.
Зараз щось буде, бо, ну, неможливо ж.
І ось він, стиснувши кулаки, відкриває рот і говорить:
– А знаєте що, дівчино…
Я аж стиснулася, прямо чекаю, що він зараз перекипить і як гаркне і у відповідь таке почнеться, таке почнеться…
– Знаєте що, дівчино, а давайте я вам цю ялинку… ПОДАРУЮ!!!
Клянуся, трапилася німа сцена.
Застигли всі.
Жінка, я, продавець, випадкові перехожі.
Навіть собачка, що бігла повз, зупинилася.
Море хвилюється раз…
– Як подаруйте? – зніяковіла жінка. – Як це?
– А ось так. Просто беріть, яка сподобалася!
– А двісті гривень?
– Я бачу, що ви трохи нещасні. Сваритесь. Злитеся. Так буває з різних причин, наприклад, тому, що чоловік давно не дарував вам квіти, начальник не виписав премію, а діти завинили в школі. Ви просто втомилися. І я, звичайно, не чоловік, але цілком можу собі дозволити зробити подарунок красивій жін… дівчині!
– Ой, ну скажете теж, – жінка зашарілася і – клянуся! Клянуся! – на очах погарнішала.
Стала якась рум’яна і… молода.
Не жінка, а дівчина.
Ну які п’ятдесят? Тридцять!
– Вибирайте найкрасивішу і забирайте.
– Не можу… Як це… Може, я п’ятдесят хоча б…
– Ну, вважайте, я дідусь Мороз. Ви ж не платите дідусеві Морозу за подарунки? Не треба грошей, беріть, несіть додому, наряджайте, нюхайте хвоєю. Вона заспокоює. І лікує. І спати будете добре…
Жінка, до кінця не вірячи в свою удачу, забирає ялинку, бурмоче “дякую”, і щохвилини оглядаючись, обережно йде до пішохідного переходу.
Їй мабуть здається, що чоловік зараз передумає, підбіжить і відбере ялинку.
Тому що чудес не буває.
Але він махає їй рукавичкою, мовляв, йди-йди, йо-хо-хо…
Значить, бувають чудеса?
Я відправляю лист, підходжу до продавця.
Він знає, що я все чула, ми
зустрічаємося очима.
Я сміюся, кажу йому:
– Зате ви тільки що “продали” мені себе як продавця. Це було круто, по-чоловічому. Мені не потрібна ялинка, але я її вже хочу. Дайте ось цю, за двісті.
– О, а ось і прибуток, – підморгує він.
– Ага. Прибуток насправді набагато крутіше – можна було на цілий день бруднитися в чужому поганому настрої, а замість цього ви створили і собі, і їй, і мені – гарний! А це дорожче двохсот гривень однозначно!
– Так, – посміхається продавець. – Це на цілу тисячу тягне.
Ось йду додому з ялинкою.
Думаю…
Друзі, пропоную флешмоб!
Зайдіть в коментарі до будь-яких трьох наступних у ваших стрічках постів і напишіть… щось хороше їх авторам, навіть якщо ви не знайомі.
Просто зробіть комплімент, привітайте з новим роком, напишіть щось на кшталт “як же чудово ти пишеш!!!”
Просто так – порція хорошого настрою людині, яку ти, можливо, ніколи не бачив і не побачиш!
Тому що любов ми створюємо самі!
Самі запалюємо всередині гірлянди посмішок!
Ми самі!
Давайте від поганого відмахуватися компліментами, подарунками, похвалами і привітаннями!
Давайте сьогодні цілий день створювати гарний настрій іншим людям.
І він до нас обов’язково повернеться, тому що життя – це бумеранг.
А якщо сподобається, то і завтра.
І завжди.
Побігли писати приємності!
Ой, який же класний урок я отримала!!! Я просто в захваті!
Автор: О. Cавeльева.
Фото – ілюстративне.