Сьогодні я абсолютно випадково зустрілася зі своєю подругою дитинства. Ми дружили мало не з пелюшок. Зараз нам по 60 років. А колись ми маленькими дівчатами не могли поділити ляльку. Це був той час, коли батьки могли відпустити нас на цілий день у двір і ми влаштовували там пікнік, будували халабуди, грали в дочки-матері. Джерело
Зараз моя подруга живе в Польщі. Приїхала додому погостювати.
Ми випадково зустрілися у дворі. Я її одразу впізнала. Така ж життєрадісна, легка. Таке відчуття, що у неї ніколи не було в житті проблем. Дуже усміхнена.
Ми стали розпитувати один у одного як життя. Подруга сказала, що після університету (вона закінчила педагогічний) поїхала в Польщу. Там почала викладати. У 35 років вийшла заміж. Чоловік дуже просив дітей, але вона сказала, що не бачить ніякого сенсу в нарoдженні дітей. Що це дасть? Їй ще хочеться по світу подорожувати, будинок побудувати. А діти – це перешкoда в житті.
У 45 років вона розійшлась з чоловіком, той пішов до іншої жінки. А в 50 років Тетяна (так звуть мою подругу) почала подорожувати Європою. У цьому році вона полетить в Америку. Вперше в свої 60 років.
Каже, що неодноразово у неї чоловіки, з якими вона зустрічалася, просили дітей. Навіть говорили, що згодні взяти малюка з притулку або ж скористатися сурoгатною матір’ю (в Європі це дуже популярно). Але, Таня каже, що кухоль води їй і подруга зможе принести. А діти нині такі невдячні виростають, що краще їх не нарoджувати. Що у всіх її знайомих і подруг, діти тільки гроші просять, самі не можуть без допомоги прожити.
І навіщо таких дітей нарoджувати, запитує у мене Таня.
А я слухаю її і не знаю, що відповісти.
От не можу я відповісти на питання, навіщо нарoджувати дітей. І невже дитини ми нарoджуємо для склянки води або для того, щоб вона нам допомагала, а не ми дитині.
До сих пір я перебуваю в дивних почуттях після цієї розмови. Подруга не шкодує про те, що залишилася без дітей в 60 років. Не шкодує, що не нарoдила. Я ще жодного разу не бачила дорослих усвідомлених людей з такою позицією. Чула, що молодь зараз так мислить, але ось від людей у віці 50-60 років такого ще не чула.
