30 років свого життя, чи не з дитинства, я чула історію про те, яким нещасливим було перше мамине кохання. Якщо чесно я не розумію навіщо вона взагалі заміж за мого тата виходила? Хіба довести собі, чи людям, що вона може бути щасливою і без свого Петра

30 років свого життя, чи не з дитинства, я чула історію про те, яким нещасливим було перше мамине кохання.
Якщо чесно я не розумію навіщо вона взагалі заміж за мого тата виходила? Хіба довести собі, чи людям, що вона може бути щасливою і без свого Петра.

Однак шлюб той потримався трошки більше ніж п’ять років і тато від мами пішов. Навіть, я дитиною бачила наскільки тато любив маму, а от вона взаємністю не відповідала ніколи. Напевне, він просто виморився від такого і пішов. Нині він щасливий у шлюбі другому, а от мама всі ці роки була сама.

Петро Олексійович перше мамине кохання жив у нашому селі. Свого часу мама чекала його зі служби, але повернувся він уже разом з Мариною Іванівною.

Та історія в нашій сім’ї була легендою, навіть бабуся мені розповідала що тоді маму мою ледь урятувала. Не знаю хто їй дав ідею одружитися з моїм татом, але це спрацювало. Напевне, саме бажання довести Петру що вона і без нього може бути щасливою на цім світі, тримало її у шлюбі хоча б перший час.

Відтоді минуло 30 років але перше кохання як виявилося не ржавіє. Мама і досі як погляне на Петра Олексійовича вся аж світиться. А півроку тому не стало його дружини і моя мама не те щоби зраділа, але побачила для себе шанс. Вона змінилася майже одразу: помолодшала, сходила до перукаря і косметолога. У її гардеробі з’явилися нові стильні речі, навіть, я того не маю що придбала моя мама. Я розумію для кого це все і схоже Петро Олексійович також це оцінив.

Читайте також: І тут мама дістає ту коробку і простягає племіннику: ” Тут я тобі зібрала трішки. Молодій родині потрібніше, сил набирайтесь, та й бабусю свою згадуй. Може, придбаєте собі чого”. Я просто отетеріла. Дивлюсь на ту коробку, на маму і мало не плачу. Ну як так, жінко. І головне – їй, навіть не соромно. Навпаки, горда собою сидить

І знаєте я не проти того аби моя мама була щаслива але не з цією людиною. З Мариною Іванівною, дружиною Петра Олексійовича, я пропрацювала на роботі останні 5 років. Вона виявилася дуже доброю товариською і неймовірно приємною жінкою. Оскільки нас у кабінеті було двоє, а робота була монотонною то ми часто гаяли час за балачкою. Саме від неї я дізналася який насправді виявився такий добрий і хороший Петро Олексійович.

Марина Іванівна часто і довго на нього жалілася. Інколи, вона приходила на роботу з густим макіяжем. Усе своє життя вона мріяла про, те що піде від свого чоловіка, але ніяк не могла наважитись. Мені було її дуже шкода, адже це була прекрасна людина. Особливо вражало те що Петро Олексійович на людях ніби як дуже кохав свою дружину. Не тільки моя мама а й усі колеги заздрили Марині Іванівні, адже думали що їй дуже пощастило із чоловіком.

І тепер я бачу свою маму яка так старається для нього, а ще стала помічати, що він все частіше проявляє до неї знаки уваги.

Пробувала говорити з мамою, але вона мене просто не чує.

Не знаю як мені тепер бути як урятувати свою маму від помилки яку вона хоче зробити. Чоловік каже не втручатися запевняє, що тещу він ніколи нікому не дасть образити. Каже, що мама Петра Олексійовича щиро любить, можливо він любив її всі ці роки тому і мав такі відносини зі своєю дружиною, але мені мало в це віриться.

Може мені поговорити з Петром Олексійовичем? Я впевнена що знайду слова, які вплинуть на нього і він припинить залицятись до моєї мами.

Але, чи переживе ще один розрив моя мама, оце питання?

Не знаю що робити: послухати чоловіка чи все ж активно діяти? А я би ви вчинили на моєму місці.

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page