Синочку у нас з’явився пізно і з великими зусиллями. Він був дуже не здоровою дитиною. Але наша з чоловіком любов і турбота зробили свою справу. По закінченню школи ми змогли забезпечити йому навчання в престижному університеті.
Навчання давалося легко. Стасик брав участь у всіх можливих конкурсах і олімпіадах. Він користувався величезним авторитетом. Викладачі пророкували йому хороше майбутнє.
Непомітно пролетіли п’ять років навчання. Наш син виріс, зміцнів, змужнів. Одним словом – красень. Захистив на відмінно диплом і був запрошений фірмою на річну практику в Англію, з можливістю подальшого працевлаштування. Раділи всі наші родичі. Разом будували плани. Разом мріяли про наречену з Англії і красиве сімейне життя. Стасик поїхав.
Ми намагалися якомога частіше спілкуватися з сином, щоб бути в курсі його справ. Після шести місяців стажування, він отримав пропозицію постійної роботи. До того ж, син розповів, що має вельми хороші відносини з донько. власника фірми. Вони разом працювали і багато часу проводили в компанії один одного. Все складалося якнайкраще. Наші мрії потихеньку реалізовувались.
Ще через місяць, син несподівано приїхав до нас у відрядження. Радості не було меж. Я накрила святковий стіл. Ми разом, як раніше, повечеряли в теплій домашній обстановці. Поговорили про все. Дізналися про намір Стасика зробити пропозицію своїй дівчині. Тій самій донці закордонного магната.
Але радість була недовгою. Після вечері, син вирішив зустрітися зі своїми друзями. Я не хотіла цієї зустрічі. Ніби відчувала неприємності. Але таких змін я не очікувала.
Увечері Стасик повернувся в гарному настрої. Але у мене щось прямо переверталось в душі від цього щастя. Кілька днів поспіль він йшов з самого ранку і повертався пізно ввечері. Я просила пояснити, в чому справа, але Стас тільки посміхався і говорив, що знайшов своє втрачене щастя.
В один з таких вечорів, пролунав телефонний дзвінок, і Стасик радісно повідомив, що через п’ять хвилин познайомить нас з нареченою. Відкривши двері, на порозі ми побачили Стасика і Аню… Здавалося, що хвилина мовчання, тривала нескінченно.
Господи! Ну, за що нам це? Чим ми заслужили таке покарання? Стасик познайомився з Анею ще, будучи студентом. Ця дівчина молодша за нього на п’ять років. Росла в неблагополучній сім’ї. Після того, як не стало матері, батько пустив за вітром усе майно і квартиру. Тоді ми доклали неабияких зусиль, аби припинити їхню дружбу. Стас сильно переживав з цього приводу. Нам з чоловіком довелося заплатити її батькові, щоб вони переїхали. А Стасику сказали, що Аня просто хотіла використати його, але як тільки побачила кращу перспективу, так і забула про нього. Так, це не надто хороша поведінка. Але у мене син один і я все зроблю заради його щастя!
І ось, пройшло стільки років, а вони знову разом. І, як я зрозуміла, все дуже серйозно. На наші вмовляння одуматися і повертатися в Англію, Стас відмовчувався. В результаті ми не порозумілись. Стас пішов з дому. Два тижні з ним не було зв’язку.
Вчора ми через дальніх знайомих все ж дізнались де він. Зустріли його і зі сльозами на очах просили одуматись і не псувати собі життя. А він сказав, що ми повинні змиритись. Тоді я не витримала і сказала, що він повинен обрати, або ця його Анна, або ми з татом. Дивлячись кудись у сторону мій єдиний довгоочікуваний синочок відповів, що його вибір очевидний. Я вже зраділа, подумала що він зрозумів усе і залишить в минулому все це, але ні. Він просто розвернувся і пішов до своєї Ані.
Я просто в розпачі… У Стасика попереду таке світле майбутнє закордоном, а він все перекреслив і заради кого? Як мій син міг обрати її, а не нас своїх батьків?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
