А Віка, нарешті, зітхнула з полегшенням і вперше за багато років стала спати спокійно. Адже тоді 5 років тому за збігом обставин в той час, коли подруга їхала по трасі, останньою розмовляла з нею по телефону саме вона і, як на зло, подруги посварилися. А вже потім Віка дізналася про те, що трапилося
В той день Віка мало не проспала на роботу, будильник не спрацював. Підскочила, заварила кави, вирішила не розсиджуватися, а швидко поснідати і полетіти. Десь фоном з вікна грало
Єдине стало очевидним: сім’ю вже не врятувати. У чоловіка, з яким вона прожила понад 10 років, є кoханка, у тієї незабаром народиться від нього дитя
Надія марно вже вкотре намагалася набрати документ. Крізь сльози, що мимоволі набігали, вона не могла прочитати ані слова на моніторі комп’ютера і все починала спочатку. Від неpвового напруження
За декілька тижнів Артем втомився від ролі чоловіка і батька, перестав приходити. Телефонував, що залишиться у батьків, інколи до ранку затримувався на роботі. На вихідні він часто з друзями виїжджав на природу, а Віталіна з Оленкою залишалися удома самі
Пізнього осіннього вечора Віталіна поверталася додому. Сьогодні дівчина дізналася, що вaгiтна. Але як сприйме цю звістку її хлопець, важко було спрогнозувати. Батькам Артема Віталіна не дуже подобалася, про
Син вийшов з кімнати. Зрозуміла Горпина, що не чекали її тут, що зачерствіла синова душа. Вона ж думала, що на синових іменинах найбажанішим гостем буде вона, мати, а виходить, що її навіть соромляться показати людям
Шість годин потрібно було їхати, тож Горпина лягла на нижній полиці в купе, закрила очі й під стукіт коліс поринула в спогади… Перед очима постало все її вдовине
Попросила мене сестра чоловіка з дитиною її посидіти. Я не відмовила – у мене дитина такого ж віку, хай з однолітком поспілкується. Вона приїхала, привезла дитину і пообіцяла забрати через кілька годин. Я дітей обідом погодувала, спати поклала. Вони прокинулися, з’їли підвечірок, ми погуляли, потім повечеряли. О дев’ятій годині чоловік прийшов з роботи, а сестри його немає і немає. Трубку вона не бере – телефон вимкнений, її чоловік теж недоступний
Попросила мене сестра чоловіка з дитиною її посидіти. Я не відмовила – у мене дитина такого ж віку, хай з однолітком поспілкується. Вона приїхала, привезла дитину і пообіцяла
– Марина? Гарна яка! Мабуть, підчепила крутяка із товстим гаманцем, а він забезпечує косметичні процедури та солярій?
Катерина кілька хвилин терпляче слухала розповідь своєї подруги про черговий любовний роман, який завершився повним крахом. Дочекавшись завершення, пошпурила Марині носову хустинку: – Досить мені тут мокву розводити!
– Її поведінка вийшла за будь-які рамки, – скаржилась Олена на свою доньку-десятикласницю Женю. – Мамо, я не розумію, в кого вона така вдалася. Вчора викликав мене до себе директор, розповів про її витівки. То я від сорому мало не згоріла на місці
– Її поведінка вийшла за будь-які рамки, – скаржилась Олена на свою доньку-десятикласницю Женю. – Мамо, я не розумію, в кого вона така вдалася. Вчора викликав мене до
– Десять дзвінків пропустив від Маринки! А може, зайти до своєї коханої в гості? Так зненацька, типу проходив повз, бо був у цьому районі у якихось справах… Тим паче, що її старики ще на роботі. Потрібно лишень захопити пляшечку
Вийшовши з магазину, Вадим витягнув із багажника кантура й заходився зважувати покупки. Невдоволено бурмотів: – Мені відразу не сподобалася ота білява продавчиня! Оченята хитрі, мов жонглер, кидала на
«Перша стипендія піде на подарунок для моєї другої матусі», — вирішила Мирослава. А що ж батько? З ним у неї була одна-єдина телефонна розмова, під час якої лише запитав: «Я так і не зрозумів: ти зараз в інтернаті чи де?». Гірко, що батько став чужою людиною. А може, ще схаменеться? Хтозна
Серед учнів ліцею Мирослава виділяється старанністю у навчанні, доброзичливістю, веселою вдачею. А ще вона має неабиякі сценічні здібності. Хоча у свої шістнадцять цій кароокій дівчині довелося стільки пережити.
Коханий вранці пішов на роботу, а ввечері прислав смс-повідомлення. “Я не хочу бути з тобою. Мені нудно й складно. Ти справжня сіра мишка, а мені потрібна яскрава зірка. Ти не зробиш мене щасливим. Ти на це не здатна”
“Як боляче дивитися на світ, коли ти знаєш, що абсолютно йому байдужа. Ніколи не спостерігала за світанком з такою відразою, жодного разу не чекала темряви з таким страхом.

You cannot copy content of this page