Історії з життя
Переповнений тролейбус трясе мене з такими ж втомленими людьми додому. В освітлених вікнах снують люди, щось готують, усміхаються. А я не готую, все з собою вожу, зайшла в
– Будемо все навпіл платити і навпіл скидатися на продукти, комуналку і все інше, а вже особисті потреби в кожного свої. Це не найромантичніше пропозиція, а я не
Тільки мами синів мене зрозуміють, як то важко відпускати від серця найдорожче, бачити, що ти вже не потрібна нині, коли ще вчора без тебе й колготи одягнути не
От захотіла дачу – зятя й доньку підключила, от і все. А Павлик тим часом сказав, що він не будівельник і на дачі буде садівником і тоді ми
Мамі Кирило з самого початку не сподобався, вона хотіла, щоб я вийшла заміж за Аркадія, стоматолога з поліклініки. – Все життя будеш при грошах, бо люди завжди мають
Понад рік тому я познайомилася з чудовим чоловіком, людиною справді з великої літери, а вже зовсім скоро зрозуміла, що не хочу більше нікуди його відпускати. Він щиро, на
Ох, добре, що я живу далеко і того не бачу. Почалося все з того, що на мої шістнадцять мама не лише привітала мене з випуском зі школи, але
Кросівки? Н, ну ти серйозно мені оце говориш? – почала мама без “привіт. доню”, – Я тут на хліб гроші позичаю. їсти за що придбати не маю, а
Щоденно мама моя охає і ахає, скаржиться на життя і каже, що я повинна була б поїхати на заробітки, адже ситуація важка. Так, нам усім нині не просто,
Єдина донька і дуже довгождана. Скільки я молилася, скільки їздила на всякі обстеження.А як ми з Юрком раділи, коли дізналися, що буде дівчинка, плакали від щастя. Звичайно, що