fbpx
Вже багато років у мене темне вікно, хоч колись мене там чекав Микола, аж доки до сусідки у вікно не став зазирати
Переповнений тролейбус трясе мене з такими ж втомленими людьми додому. В освітлених вікнах снують люди, щось готують, усміхаються. А я не готую, все з собою вожу, зайшла в
Було мені тоді тридцять п’ять років, коли я зустріла Руслана і той запропонував мені жити з ним разом громадянським шлюбом. Думала я над такою пропозицією довго. Адже я хотіла, щоб все, як у всіх – весілля, біля сукня і голуби в небі. А тут все було по діловому
– Будемо все навпіл платити і навпіл скидатися на продукти, комуналку і все інше, а вже особисті потреби в кожного свої. Це не найромантичніше пропозиція, а я не
Син, коли дізнався, що я зробила, то не повірив вухам. А тоді давай казати, що я його осоромила перед всіма дівчатами. Я не чекала такої реакції, тим більше, що я вважаю, що вчинила все правильно
Тільки мами синів мене зрозуміють, як то важко відпускати від серця найдорожче, бачити, що ти вже не потрібна нині, коли ще вчора без тебе й колготи одягнути не
Я свого Павлика ні до чого не заставляю, бо чоловіка треба залишити в спокої і тоді він не буде під ногами крутитися, та на мозок капати, і тоді життя ваше сімейне буде довге і щасливе
От захотіла дачу – зятя й доньку підключила, от і все. А Павлик тим часом сказав, що він не будівельник і на дачі буде садівником і тоді ми
Я між мамою і чоловіком в таких обставинах, що й ворогу не побажаєш! Голова мені паморочиться від усього цього. А вибір правильний зробити не можу, бо його й нема: оберу чоловіка – маму ображу, оберу маму – чоловік піде
Мамі Кирило з самого початку не сподобався, вона хотіла, щоб я вийшла заміж за Аркадія, стоматолога з поліклініки. – Все життя будеш при грошах, бо люди завжди мають
Я тихесенько прибирала на кухні, щоб не тривожити коханого, як блимнув екран мого телефону, а там повідомлення з незнайомого номеру: “забрала в дітей тата”
Понад рік тому я познайомилася з чудовим чоловіком, людиною справді з великої літери, а вже зовсім скоро зрозуміла, що не хочу більше нікуди його відпускати. Він щиро, на
Мама моя, наче вже доросла людина і все розуміє, але таке враження, що її любов до моєї молодшої сестри просто сліпа. Мені аж волосся дибки стає від того, що там твориться, а мати й далі за своє: – Аліночці допомогти треба, Аліночка ж дитинку має, а роботи не має
Ох, добре, що я живу далеко і того не бачу. Почалося все з того, що на мої шістнадцять мама не лише привітала мене з випуском зі школи, але
Кросівки? Н, ну ти серйозно мені оце говориш? – почала мама без “привіт. доню”, – Я тут на хліб гроші позичаю. їсти за що придбати не маю, а ти там собі спокійно одяг купуєш модний. А коли мамі передаси на життя. Чи поїхала і на кордоні вже про всіх забула?
Кросівки? Н, ну ти серйозно мені оце говориш? – почала мама без “привіт. доню”, – Я тут на хліб гроші позичаю. їсти за що придбати не маю, а
Щоденно мама моя охає і ахає, скаржиться на життя і каже, що я повинна була б поїхати на заробітки, адже ситуація важка. Так, нам усім нині не просто, я могла б поїхати, але не стану цього робити. Ні, я не ледача і до змін готова. Тут справа в іншому
Щоденно мама моя охає і ахає, скаржиться на життя і каже, що я повинна була б поїхати на заробітки, адже ситуація важка. Так, нам усім нині не просто,
Так усім було цікаво, як це ми без Христини та дамо собі раду з онуками. Самі дивуємося, як то так вийшло, але ж вона завжди була у нас з характером
Єдина донька і дуже довгождана. Скільки я молилася, скільки їздила на всякі обстеження.А як ми з Юрком раділи, коли дізналися, що буде дівчинка, плакали від щастя. Звичайно, що

You cannot copy content of this page