Історії з життя
Напевно, з кожним з нас траплялися цікаві історії під час поїздок на залізничному транспорті. Проте в Інтернеті таких розповідей майже немає. Хіба що добірки попутниць, крадькома сфотографованих на
— Віддаю тобі твій подарунок, повертаю собі свою свободу, – Нітрохи не відреагувавши на тон чоловіка, вона зняла з пальця обручку, покрутила нею перед очима Олега, а потім
Це був найзворушливіший момент свята. Наречена, виголосивши тост, поцілувала батька і поклала йому щось в руку. Всі гості, втираючи сльози, все ж цікавістю поглядали, що ж подарувала батькові
Іринка була зовсім маленькою, коли в результаті aвaрії не стало її батьків. Дівчинка залишилася круглою сиротою, проте ніхто з великої батькової та інтелігентної маминої родини не виявив бажання
Вечоріло. Звично, за тисячолітнім неписаним розпорядком усе приведено до ладу у кожному дворі села: худоба нагодована, напоєна, у кого є корівчина – видоєна, всім їм підстелено і хліви
Юля будь-якої пори року любить приїжджати до села, бо з хатою бабусі Ксені й дідуся Петра у неї пов’язані найтепліші спогади. Ще з тих років, коли вони з
Багатьох людей у селах знають на прізвиська. Навіть забувають їхні імена й прізвища. Буває, «йдуть» за людиною прізвиська ще від дідів-прадідів. Трапляються в одному селі люди з одинаковими
«— Учора у мене зник гаманець з останніми грошима, – жалілісь Богу старенька, – Як я доживу до пенсії?» Працівники пошти вирішили допомогти. А даремно Чоловік працював на
— Я не знаю цієї жінки, – мовив Іван до охорони, дивлячись матері в очі,- У мене батьків не має.Я з дитинства сирота Мій знайомий Іван заніс телефони
Дарина частенько стикалася із новою сусідкою то у дворі, то у магазині, то у під’їзді будинку. Спочатку лише кивали одна одній та усміхалися, пізніше почали вітатися і обмінюватися