— Віддаю тобі твій подарунок, повертаю собі свою свободу, – Нітрохи не відреагувавши на тон чоловіка, вона зняла з пальця обручку, покрутила нею перед очима Олега, а потім вклала її йому в долоню.
Багато хто вважав Олега і Оксану ідеальною парою. Обидва молоді та успішні, у кожного хороші кар’єрні перспективи, пристойний заробіток. Однак, за зовнішнім лоском ховалася маса внутрішніх непорозумінь.
Можливо, інший чоловік радів тому, що його жінка – не тільки красива, але й успішна. А ось Олегу згодом такий стан речей став не до вподоби. Чоловік – годувальник, дружина – за його широкими плечима оберігає сімейне вогнище. Такою має бути його родина.
Те, що Оксана хотіла бути нарівні з ним, Олега спочатку дивувало. Незважаючи на те, що дружина заробляла не менш чоловіка, Олег, приходячи додому, часом навіть раніше Оксани, розкидав речі по будинку, вмикав телевізор і відпочивав на дивані. Він вважав себе годувальником, який має право на домашній відпочинок.
А ось коли з роботи поверталася дружина, вона прибирала в квартирі, готувала вечерю, годувала чоловіка, вислуховувала його і робила ще силу – силенну домашніх справ.
При цьому вона завше повинна була гарно виглядати і бути усміхненою. Ледь що не так, чоловік відразу пропонував залишити роботу. Мовляв, якщо втомлюєшся, нічого з ранку до вечора на роботі пропадати. Сиди вдома борщі вари.
Оксана не вперше ловила себе на думці, що вже сумнівається в тому, що вийшовши заміж за Олега, зробила правильний вибір. Так, з часом вона хотіла дітей. Але зараз не була впевнена, що зможе почуватись цілком забезпеченою і бути спокійною в декретній відпустці.
Звичайно, щоб ось так прямо про розлучення вона не думала. Але все вирішив і розставив по своїх місцях один випадок.
Того ранку Олегу на роботу було на десяту, а Оксана, як завжди поспішала до пів на дев’яту. Дуже поспішала, так як піднялася трохи пізніше звичайного. Вона вже взувалась в передпокої, коли туди виглянув чоловік.
— Ти куди це біжиш? А каву мені зробити, а сніданок на стіл поставити – запитав він.
Оксана відповіла, що дуже спізнюється, але Олега це нітрохи не збентежило:
— Навіщо мені твоя робота? Я голодний і кави ще не пив.
Це була остання крапля. Немов щось підказало правильне рішення. Нітрохи не відреагувавши на тон чоловіка, вона зняла з пальця обручку, покрутила нею перед очима Олега, а потім вклала її йому в долоню.
— Віддаю тобі твій подарунок, повертаю собі свою свободу, – посміхнувшись, сказала Оксана, розвернулася і вийшла з квартири.
Доки йшла вниз сходами, думала, що погарячкувала. Але до кінця робочого дня зрозуміла, що їй не хочеться повертатися додому. Вона подивилася в інтернеті графік роботи РАЦСу, аби зрозуміти, коли можна буде подати заяву про розлучення.
Через два місяці вони розлучились. Далі вже кожен сам готує собі і сніданок, обід, і вирішує, що саме цієї миті важливе в їхньому житті.
Текст редаговано – intermarium.news
Головна картинка –
