Я свого татка дуже люблю, бо він – моя мама!
Ну ось, ніби і все, – полегшено зітхнула п’ятикласниця Сніжанка, закриваючи зошита з математики. – «Мауглі» прочитала ще влітку, малюнок намалювала, приклади розв’язала… А що ж нам задавали
Скажи: що було важливіше – щасливі очі нашої дівчинки чи твоя запізніла любов?
Поїзд… Він промчав так швидко, не залишивши ніякої надії на зустріч з тобою. Хоча я знала: ти чекав мене на пероні цього невеликого міста. Адже сама обіцяла, що
Ех, знала б Зоя Петрівна, як ця Маруся переверне її життя, на які труднощі буде штовхати, то, можливо, і двері б не відкрила. Але ніщо не насторожило її в дівчині – ні ця посмішка до вух, ні рум’янець на всі щоки, ні завзятий гучний голос
Зоя Петрівна додивилася чергову серію нескінченного серіалу, вимкнула телевізор і ще якийсь час посиділа в м’якому, зручному кріслі. – Е-хе, – сказала вона собі, – як нудно! Поговорити
Якщо подруги запрошують зустрітися і посидіти в кав’ярні, поговорити, я або не йду туди, кажу, що голова болить, або йду, але не беру собі ні десерт, ні каву, а прошу принести склянку простої води. Завжди якось викручуюся
Хочу поскаржитися! Тільки тут, в повній анонімності, я можу спокійно все розповісти. Мої подруги і друзі, батьки, близькі – ніхто не здогадується, як я живу насправді. Вибачте, я
Петро котив попереду себе дитячий візок, радісно перемовляючись з юною супутницею. Значить, усе правда. Те, що їй давно нашіптували сусіди, а вона й досі вважала плітками
Ольга ледь не зімліла: назустріч їй з натовпу виринув Петро. Котив попереду себе дитячий візок, радісно перемовляючись з юною супутницею. Значить, усе правда. Те, що їй давно нашіптували
Сергій сполотнів. Ключем двері відкриває тихесенько так, а в самого аж шкварчить усе всередині. Це ж треба? Він їй квіти і тортик, а тут тобі роги в якості сюрпризу!
Сергій сполотнів. Ключем двері відкриває тихесенько так, а в самого аж шкварчить усе всередині. Це ж треба? Він їй квіти і тортик, а тут тобі роги в якості
В мої 58 чоловік пішов до іншої. Не можу прийти до себе, що взагалі таке могло статися. Відкрив мені очі на все: що розлюбив мене, зустрів жінку, худеньку і енергійну, яка має свою думку, не те, що я
Своїм подругам я набридла своїми скаргами, ось, пишу сюди – може, хто і підтримає, слово добре скаже, порадить. Мені 58 років, скоро вже і пенсія, але ще працюю,
— Ніно, от ти зараз от це все серйозно? – волає мама за зачиненими дверима, – Це не та ситуація коли потрібно розлучатись. та інша на одній ніженьці від щастя стрибатиме, а ти он – нюні розпустила речі зібрала. Або повертайся до чоловіка самостійно, або я тебе з речами виставлю сама
— Ніно, от ти зараз от це все серйозно? – волає мама за зачиненими дверима, – Це не та ситуація коли потрібно розлучатись. та інша на одній ніженьці
— Наталю, нарешті! – вигукнув чоловік, – Такий шанс буває раз на мільйон років. Я зможу розширити бізнес і якщо все піде добре – вийти на новий рівень. Ми жити станемо, мов олігархи, але зараз потрібно лиш узяти кредит. Сума астрономічна, та ти не переймайся – візьмемо під заставу квартири
— Наталю, нарешті! – вигукнув чоловік, – Такий шанс буває раз на мільйон років. Я зможу розширити бізнес і якщо все піде добре – вийти на новий рівень.
– Це приятель мого чоловіка. А що – подобається? Ігор – завидний жених. Має свою фірму, успішний бізнес. Дім за містом і шикарну машину. Це – з одного боку. А з іншого… Хоч молодий, симпатичний, але – удівець. Дружини не стало зненацька, залишила двоє дітей. Тож, як бачиш, наречений з приданим.
Вирішила розпитати подругу детальніше: хто це? – Приятель мого чоловіка. А що – подобається? Ігор – завидний жених. Має свою фірму, успішний бізнес. Дім за містом і шикарну

You cannot copy content of this page