«Марічко, я тебе дуже прошу, нікому не кажи, що ти тут бачила». Марічка слухала цю сумну розповідь, та не могла зрозуміти, чому її подруга обманювала увесь цей час. Хіба вони не люди, не зрозуміли б? Може, чимось би допомогли
«Він в мене просто ідеальний чоловік! І розумний, і вродливий, і вдома допомагає, і дітей любить, одним словом, дівчата, мені пощастило…» — до таких слів Ніни її подруги
Миколі хотілося бачити поряд із собою справжню жінку. Ось і знайшов собі Олю. Тепер все не так, все по іншому.
Микола мив посуд. Три дні терпів, але вже ні чашки, ні тарілки чистої. Тож прийшовши з роботи, навіть не переодягався. Начепив фартух і взявся до роботи. Ще б
Наталі довгий час вдавалося уникати «хазяйської уваги», та коли одного разу їй не пощастило, і хазяїн отримав “ляща” за те, що занадто багато собі дозволив – її звільнили. Доводити що вона невинна, дівчина не хотіла. Бо все одно не доведе. Дружина хазяїна, звісно, стане на бік чоловіка
Сьогодні був перший робочий день Наталки на новому місці. І, хоча їй довелося змінити престижний бутік, у якому вона працювала продавчинею-консультантом, на звичайнісінькій базар та невеличкий кіоск з
На другому місяці подружнього життя чоловік сказав, що хоче познайомити мене із Сашею, я, нічого не підозрюючи, відповіла: «Добре». Виявилося, що Саша — це його найкраща подруга
Здається, ще зовсім недавно я вважала свого нареченого ідеальним: симпатичний, розумний, дбайливий, турботливий. На весіллі я почувалася найщасливішою людиною в світі. І коли на другому місяці подружнього життя
Я ніколи не забувала виразу твого обличчя, коли ти прийшла провідувати мене. Докоряла, що я не зізналася, що вийшла заміж і стала матір’ю. Пам’ятаю, як бідкалася, що у тебе не має дітей від Влада. Ти сказала, що досі кохаєш його і готова простити, аби лише повернувся. А потім ти зіштовхнулася з моїм чоловіком. Влад не знав, що ти приїхала. Тоді я багато прочитала у його погляді
Ви чули колись про те, що буває одне кохання на двох. А тут трапилося так, що одне кохання випало на долю двох найкращих подруг. Кажуть, що набагато легше
Усе своє свідоме життя я заздрила дітям, які мали батька: історія яка не залишить вас байдужими
Усе своє свідоме життя я заздрила дітям, які мали батька. Частенько засинала з мрією, що завтра ми з ним нарешті зустрінемося. Уявляла, як здивуються друзі, коли тато забиратиме
Періодично чоловік їздив на заробітки, де працював на будівництві. Спочатку привозив непогані гроші, згодом почав приїжджати з пустими кишенями і говорив, що його в поїзді відібрали, хоча друзі говорили, що він їх витратив
З цією жінкою я знайома давно: вже 26 років. Знаю її з дитинства. Багато випробовувань випало на її долю. Батько покинув їх із матір’ю, коли вона була ще
Коли до одруження лишилося два тижні, Оля сама покликала Сашка на розмову. — Мені дуже шкода, але весілля у нас не буде
Кажуть, щасливі родини схожі між собою. Може й так, а може й ні. Бо, мабуть, щоб здобути щастя, потрібно пройти випробовування, такий собі іспит на щастя. Та от
Приїхавши до свекрухи я почала розпаковувати свою омріяну весільну сукню, але заглянувши у коробку я просто втратила можливість сприймати дійсність адекватно. Сукня була порізана на дрібні пасма. Я відразу ж подумала на свекруху.
З Павлом ми познайомилися ще в університеті, зустрічалися з першого курсу. Мій майбутній чоловік залицявся дуже красиво, хоча і не шикував, звідки у студента гроші на розкішні ресторани.
Реакція мами, а надто батька, повернула Ірину до життя. Мама обняла доньку і, ні про що не розпитуючи, мовила: «Це щастя, донечко! Дитинка — це завжди щастя. І більше нічого не має значення». А тато, стримуючи сльози, додав: «Поки ми з тобою, нічого не бійся і ні про що не турбуйся. Думай про себе і про дитину»
До десяти років мама розповідала люді, що її тато живе і працює за кордоном. Робота в нього, мовляв, секретна, тож він не може приїжджати в Україну й навіть

You cannot copy content of this page