Скільки себе пам’ятаю, і мама і бабуся, завжди виходили в коридор, коли тато чи дідусь поверталися з роботи – адже чоловік повинен відчувати, що його в цьому домі чекають. Я теж намагаюся поводитися та. Сиджу перед монітором, і, натискаючи на кнопки, намагаюся з заплутаних ниток-думок зв’язати якийсь виразний візерунок. Чую, як ключ повертається в замку, і думаю, що ось зараз я встану – ось прямо-прямо зараз, тільки «Дов’яжу» до кінця ряду, щоб петлі не спустилися
Немає нічого простіше «Я так люблю тебе, мамо» – говорила я за сніданком, коли мені було років 14. «Так? – посміхалася мені у відповідь мама, – тоді наступного
Поки бабуся спала, Христина тихо, навшпиньки оглянула квартиру. Нічого, хоч і стареньке все, як сама бабуся, але затишно якось. На столі біла, вишита скатертина з минулих часів. На стіні старовинний годинник і багато-багато фотографій. З них дивляться на Христину чужі люди в рамках. І здається їй, що дивляться вони на неї з осудом. Мовляв, влізла в чужий дім
Коли Жені виповнилося 16 років, вирішила вона втекти з дому. Мама сильно полюбляла чаркування і постійно приводила додому своїх товаришів по чарці. А один на неї вже давно
Галина розглядала кімнату. На полиці з книгами помітила фотоальбом. Вдивлялася у знімки, незнайомі поки що їй обличчя. Нічого, пізніше коханий розкаже, хто його рідні, хто – друзі. Ось вродлива дівчина поруч із Володимиром. Мабуть, донька, бо очі, ніс і навіть усмішка схожі.
Галина нервувала. Маршрутка з Тернополя до Києва їхала надто повільно: сніг упереміж з дощем, розкисла дорога підмерзала на ходу і водій лише розводив руками, мовляв, що тут вдієш.
Ридання з ванної ставали голоснішими. Ясно: я зобов’язаний відреагувати і розділити страждання дружини. Але я більше не можу і не хочу перейматися і розділяти. Дістало і набридло. Відкрив двері ванної, спокійно забрав у неї з рук тест, кинув на підлогу і з задоволенням тупнув по ньому. пролунало противне плямкання
Ми дуже хотіли дитину, але у нас ні чого не виходило. І ось одного разу трапилося диво… З ванної долинали вже звичні звуки. Все ясно: Валюха знову купила
Оксана так і не добившись нічого черговою розмовою, опустилася на стілець і неуважно надпила з чашки. Кава давно охолонула, вона вилила її в раковину і в серцях повторила, перекривлюючи, слова чоловіка: «Я не можу вимагати у Іринки грошей. Їх у неї просто немає. Ну звичайно, а у нас їх – вагони грузи! Як же вона мене дістала!»
Коли від чоловіка йшла, чим думала? А ми тепер її, дорослу жінку, забезпечувати повинні? – Я прекрасно розумію, що вона твоя сестра і ти хочеш їй допомогти, –
Взагалі не розумію, чому Ольга Дмитрівна незадоволена? Вона ж сама поскаржилася, що у її чоловіка проблеми зі шлунком загострилися, ось я і вирішила допомогти
Не полінувалася, взяла на роботі вихідний, з вечора поцупила у чоловіка ключі від батьківської квартири, в магазин заїхала, всяких корисностей накупила. Приїхала до свекрів додому, викинула з холодильника
Вдень Ніна Сергіївна гуляла містом, заходила провідати колег на старій роботі – робила все, аби не повертатись додому. Там на неї чекав старенький і вкрай незручний диванчик на кухні і невістка, яка воліла взагалі з нею не спілкуватись. Жінка хоче попросити молодих звільнити її квартиру, але розуміє, що йти їм нікуди, хоча й так, як є далі тривати просто вже не може і край
Вдень Ніна Сергіївна гуляла містом, заходила провідати колег на старій роботі – робила все, аби не повертатись додому. Там на неї чекав старенький і вкрай незручний диванчик на
Вечір знайомства з маминим новим обранцем я запам’ятаю на все життя. Ніколи не думала, що моя інтелігентна мама після підтягнутого і завжди акуратного татка, приведе в дім от такого чоловіка. Намагалась хоч трошки на маму вплинути, розкрити очі, та марно
Вечір знайомства з маминим новим обранцем я запам’ятаю на все життя. Ніколи не думала, що моя інтелігентна мама після підтягнутого і завжди акуратного татка, приведе в дім от
На виписку Наталя Петрівна приїхала в піднесеному настрої і з мішком подарунків. Яке ж було здивування, коли подарунки взяли, сказали «спасибі», підвезли на лімузині з кульками майже до будинку – благо, було по дорозі – і демонстративно стали прощатися
– Син у шлюбі п’ять років вже, і за цей час я жодного разу в його будинку далі порога не була! – розповідає  Наталія Петрівна. – Ну от
На минулих вихідних, моя свекруха, з якою у мене, як я вважала, дружні відносини, просто приголомшила мене. Як з’ясувалося, вона вирішила поговорити зі мною про «необхідне». Свекруха, виявляється, вже давно хотіла мені сказати, що я зовсім знахабніла, так як часто прошу її про допомогу
Я вже 15 років, як заміжня. У нас двоє дітей, свій будинок за містом. У нас в родині є традиція – по суботах ми відвозимо дітей до свекрухи

You cannot copy content of this page