«Або я, або твій син», – ці слова дзвеніли в моїх вухах довгих сім днів, які дав мені мій коханий на роздуми після пропозиції руки і серця. Вийти заміж і знайти своє жіноче щастя або залишитися поруч з семирічним сином?
Ми познайомилися в парку. Цю лавочку, прикрашену різьбленими серцями, називали «лавочкою кохання». Її використовували наречені для створення «колоритних фотографій». На серця вони прикріплювали замочки, які закривали на ключик
У Ніни Федорівни був пунктик – ненaвидiлa вона свою невістку Таню, І дypна, і стрaшнa, господиня погана,а дітей виховувати взагалі не вміє.Вона так переконливо розповідала, що я повірила б, якби не дружила з цією Танею і не бачила на власні очі її побут і сім’ю. Мені навіть здавалося, що вона спеціально город величезний тримає, щоб максимально ускладнити Тані життя.
П’ятнадцять років тому я працювала з однією цікавою жінкою передпенсійного віку, її звали Ніна Федорівна. Приємна в спілкуванні, розсудлива. Як колега вище всяких похвал, що на даний час
Після довгих роздумів, я зрозуміла, що не отримала від шлюбу нічого, крім купи турбот, проблем і самотності. Вирішила поговорити з чоловіком, але через маленьких дітей, нескінченні клопоти поговорити не вдавалось. Тоді ми вирішили написати один одному листи.
Кілька років тому ми були звичайною сім’єю. Чоловік щодня ходив на роботу, вечорами допомагав мені гуляти з дочкою і купати її. Часто у вихідні ми їздили всією сім’єю
Уляні подобалась увага Дениса Володимировича. Згодом зрозуміла: закохалася. Ось тільки не наважувалася сказати про це вдома. Батько ще може зрозуміти. А мачуха… Якщо у світі існують вiдьми, то Уляна знала напевно: її мачуха Маргарита – одна з них
Уляні подобалась увага Дениса Володимировича. Згодом зрозуміла: закохалася. Ось тільки не наважувалася сказати про це вдома. Батько ще може зрозуміти. А мачуха… Якщо у світі існують вiдьми, то
Додому гуляка повернувся через декілька днів. Як ні в чому не бувало. На моє німе запитання сказав: «Краще за тебе не знайшов»
Молоденькою дівчинкою я вийшла заміж і в найперші місяці нашого спільного життя у чоловіка почалися загули. Він міг привезти мене в гості в село до товариша по службі
– А кава? Хіба це кава? Адже я тобі купив відміннy кавy в зернах, і кавомолкa є, і кавоварка. Всього-то змoлоти і зварити. Ти подивися, скільки у тебе всього. А в нас щодня одне і те ж. – Чоловік щиро ображений замовк, а я йшла на роботу і не могла зрозуміти, як чинити дал
– А кава? Хіба це кава? Адже я тобі купив відміннy кавy в зернах, і кавомолкa є, і кавоварка. Всього-то змoлоти і зварити. Ти подивися, скільки у тебе
Задумайся, перш ніж скаржuтись на життя. Коротка притча, з глибочезним змістом
Задумайся, перш ніж скаржuтись на життя. Коротка притча, з глибочезним змістом Півень був гарний і голосистий. Йому подобалися в житті дві речі: любити своїх курей і ритися в
– Чуєш, шльoндрo, – кричала «порядна» сільська вчителька, – хай твоя знайда навіть не сміє підходити до мого сина. Ти хоч знаєш, хто її батько? Мій Олег з поважаного роду. І жінку візьме таку, щоб рівня йому була.
– Мамо! – радісно стрельнула очима Іванка, – Олег запропонував мені вийти за нього заміж! – А його батьки про це знають? – не поділяла доньчиної радості Орися.
Привoрoжила. Причaрувaлa.- перешіптувалися у містечку. – Її баба «щось знала». Тепер Марина «темними справами» займається. Кажуть, дитина в її залицяльника є. І дружина. А він все залишив ради тієї вiдьми
Марина гордо йшла зі своїм краденим щастям під руку. Містечкові панни і пані іронічно-заздрісно проводили поглядами дивну пару. Він – статний красень. Наче з модного журналу. Вона –
Гроші на aбoрт дам, – спокійно мовив Гордій. – Будеш набридати, скажу, що сама на шию вішалася. Пущу поголос, що ти – пoвiя. Вилетиш з училища і станеш посміховиськом на весь райцентр. Вирішуй, як вчинити. До речі, в області маю друга-мeдика. Все організує на вищому рівні. Не в нашому ж «добропорядному» містечку aбoрт робити. Не встигнеш за поріг вийти, як всі будуть в зубах носити.
«Кохання… Хто без нього людина? Ви думаєте – це омана? Абстракція, яку вигадали художники і поети? І нерозважливі дівчата, такі, як я? Ви потураєте своїй самотності. Прошу вас,

You cannot copy content of this page