Історії з життя
Очевидно, що у кожної людини може бути така таємниця, з якою не хочеться ділитися навіть з найближчою людиною, зі своєю дружиною. Всі психологи твердять про це, рекомендують давати
Галина з Іриною, на відміну від своїх одногрупниць, ніколи не журилися, куди занесе їх доля після закінчення університету. Знали, що за скеруваннями працювати не поїдуть, якщо не захочуть.
У селі до зустрічі гостей Микитасі готувалися, як до весілля. Купили кабанчика, ковбас накоптили, сальця, як Сергій любить. Це ж син з невісткою п’ять років не приїжджали додому!
Чужі груші. – Галинко, ти б якось забігла до мене по груші. Уродило їх цьогоріч стільки, що вже й не знаю, куди дівати. А ти ж любиш грушки,
Тітці Зосі зовсім кепсько. Вона вперше нині виїхала «кравчучкою» на торги. Трохи кабачків, бо ж вродило багацько, трохи зернят, трохи зеленої квасольки та ще пара відер грушок-бер. Та
— Невже не розумієш? Вона не просто так в твоєму житті з’явилась. Їй нерухомість твоя потрібна. І оком не змигнеш – житимеш на вулиці,- нашіптували “добрі” люди. А
— Таке місце ще пошукати треба, ти впевнена, що хочеш все от-так легко перекреслити. А, як далі житимеш? Ти про майбутнє взагалі подумала? Ранок настав без запізнень. Спочатку
Матері не подобалось, що я намагалася бути незалежною. Я чекала другу дитину. Уже, не пам’ятаю, що я їй не так сказала. Знову прокльони. Листи. Я від переживань потрапила
Діти росли. Мій чудовий чоловік все частіше став випивати. По кілька днів не приходив додому. Я одна тягнула двох дітей. Мені говорили, що чоловік гуляє. Я не вірила.
Хтось обережно зайшов до хати, і по тому, як затихли приглушені голоси бабусь-сидільниць, Наталка здогадалася, що це брат. Підвела голову: Сашко застиг у порозі з букетом великих окатих