Головна

Історії з життя

Спаси Біг тебе, синку: через годину після цих слів на Юрка чекали справжні дива: зателефонував приятель, котрий щойно приїхав із-за кордону. Він сказав, що хоче повернути Юрію п’ять тисяч гривень, які брав у борг торік перед своїм від’їздом
Історії з життя 0
Скільки разів нам у житті доводилося казати комусь «спасибі»? А скільки разів чули у відповідь: «Такі гроші не водяться»? Можливо, хтось і сам на слова подяки відгукувався: «Спасибі
Каже мені тут один хлопчина днями: «Я, до речі, одружений, але у мене з дружиною вже нічого немає. Просто живемо разом, та й двоє дітей маленьких». І я йому відповідаю: «Ну, ось розлучишся, будеш жити сам, тоді і подзвони мені. А раніше не варто»
Історії з життя 0
Каже мені тут один хлопчина днями: «Я, до речі, одружений, але у мене з дружиною вже нічого немає. Просто живемо разом, та й двоє дітей маленьких». І я
Однієї новорічної ночі ми гостювали у друзів. На ранок почали збиратися додому. Дружина пропонувала викликати таксі, бо, мовляв, із мене ще випите повністю не вийшло, а дорога слизька… Та я не послухався. Чому? Буду відвертий: самовпевненість, упертість, відверта безвідповідальність
Історії з життя 0
Я вже немолода людина. З кожним прожитим роком частіше спливає у пам’яті минуле. Є радісні спогади, а є й такі, що ятрять серце, як погашений вогонь. Хочу розповісти
Третя ночі. Федір готовий вити. В двері дзвонить вчетверте одна і та ж бабця з єдиним незмінним питанням: «— Ви піаніно продаєте?». Історія до сліз
Історії з життя 0
Третя ночі. Федір готовий вити. В двері дзвонить вчетверте одна і та ж бабця з єдиним незмінним питанням: «— Ви піаніно продаєте?». Історія до сліз Коли двері в
Картав себе потім, уже після прощання, за те, що мало коли й був біля дружини, що не наговорився, не знайшов потрібних слів для розради, що, мабуть, не все можливе зробив для її порятунку
Історії з життя 0
Ще з досвітка почав падати сніжок, а це вже геть захурделило. Чи буде ще тепло, чи зима таки не збирається баритися? Побачити б ще її… Певно, вже не
Уявіть: жаліслива Оксана покликала колишню невістку з новим чоловіком перезимувати до себе в теплу хату. І Павло не заперечував. Село знову загуло! Дехто вважав, що правильно Оксана вчинила, бо добро завжди повертається, і хтозна, може, ще й колись Наталя свекруху доглядатиме. Інші доводили, що не заслуговує жінка, яка сім’ю зруйнувала, такого ставлення
Історії з життя 0
Скільки живу, стільки дивуюся, чого тільки між людьми не буває. А ще переконуюся: не можна сприймати світ, зокрема й людські стосунки, дуже категорично, мовляв, це чорне, а це
– Вдома дружина чекає, а ви тут руки розпускаєте! І як тільки додумались до такого?! Зміряла його поглядом, сповненим докору, і вийшла з класу
Історії з життя 0
Віктор вийшов із переповненого автобуса і вдихнув свіже весняне повітря. Яка краса! Тільки-но розпустились ніжно-зелені листочки на деревах, розкинула смарагдові килими пробуджена від зимового сну земля, духмяно пахкотіли
На жінок якого знаку зодіаку чоловіки витрачають найбільше грошей
Історії з життя 0
12 місце – Стрілець. Неймовірно, але факт: панянки – Стрільці люто, шалено ненавидять скупих чоловіків, але при цьому нічого особливого від чоловіка не чекають. І не хочуть. Діамантовою
В ту новорічну ніч, в світлі миготливих гірлянд, я мала необережність впустити її тарілку з салатом. Пізніше, обертаючись назад і осмислюючи події минулих років, я можу сказати, що та тарілка стала причиною розбрату між мною, батьком і його Вікторією
Історії з життя 0
Особисте життя мій батько почав налагоджувати через півроку після розлучення. Я залишилася жити з батьком. Деталей я досі точно не знаю. Пояснення щоразу різне, але ми маємо жінку
Настали нелегкі 90-ті. Син Олексій, що мешкав із сім’єю в райцентрі, втратив роботу. Мізерної пенсії тітки Тетяни ні на що не вистачало. Притрушений снігом, стояв на городі велетенський горіх. Дивлячись на нього, тітка згадувала чоловіка і то зітхала, то схлипувала. Якось селом їхав автофургон, загальмував біля двору. Жінка вийшла за хвіртку. З кабіни вистрибнув жвавий молодик у дублянці
Історії з життя 0
Чоловіка тітки Тетяни звали Петром. Але на ім’я вона його називала тільки тоді, коли зверталася безпосередньо до нього: «Петю…» А в розмовах із сусідками, з рідною сестрою, знайомими

You cannot copy content of this page