fbpx
Перед самим весіллям Іван мені зрадив. Добрі люди донесли, а він і не відпирався, навпаки, поводився дуже зухвало, наче то звична річ, нічого такого не сталося. Про ніяке пробачення й мови не було, бо він і не просив вибачення
– Куди ти дінешся?, – казав він мені, – Вже сукенку купила, та палатка замовлена, мої всі прийдуть. Не грай кіна. Він був певен того, що я все
Як я до такого докотилася – сама не знаю. Наче й виховувала сина в любові, не дуже й балувала, бо не було з чого, але от наче яке запаморочення – кредит взяла в валюті.
Я ростила Дімку сама, батько більше слухався свою маму, ніж мене і так до неї з часом і перебрався. Досі холостякує біля мами, а я так само одна.
Я не витримала і прямо запитала у Анни Дмитрівни, чому вона набирає лиш мене. Як не як, а нас у неї троє, то чим я від сестер інакша? Чому усі питання у неї лиш до мене?
Я не витримала і прямо запитала у Анни Дмитрівни, чому вона набирає лиш мене. Як не як, а нас у неї троє, то чим я від сестер інакша?
Я твердо переконана, що моя невістка зробила це на зло чоловікові. Але ви тільки собі уявіть, що то за людина є, що вона десятирічну дитину залишила і повіялася в світи?
Хтось би сказав, що вона роботи не мала чи вже така в хаті скрута, але це не так. Бо вона працює в магазині день через два і має
Коли мама сказала, що тато мені спадок залишив. То для мене було співзвучне, що далекий родич з Канади лишив мені сто долярів
Батько був таким далеким родичем, адже ми бачилися не часто, бо він від нас пішов, коли я була малою. Звичайно, що я кожного року випитувала маму, чого тато
За всі ці десять днів чоловіка так і не було. Телефонував невдоволений, що я нічого не залишила їсти і доки я там буду вилежуватися, питав
В очах мені потемніло і крізь марево чула невдоволений голос мого чоловіка: – Що знову кіна граєш? Не можеш нормально на стіл подати? Порозливала тут! Чоловік не спинявся
Недарма кажуть: як не полюбить «на брудно», то «на чисто» – трудно. Знаю таку історію
Недарма кажуть: як не полюбить «на брудно», то «на чисто» – трудно. Знаю кілька таких історій, що трапилися з моїми однокурсницями і приятельками. Розкажу одну з них. Коли
Тепер мої діти дивуються, як то я могла жити зі свекрухою в двокімнатній квартирі, коли вони до нас надовго не хочуть приїхати в велику хату.
– Мамо, та діти мають жити окремо від батьків! Тоді шлюб буде довшим. Я на те махаю рукою, бо можна жити й зі свекрухою довгі роки в мирі
Треба було бачити їхні очі, коли до обох таки дійшло, що я те говорю цілком серйозно. Невістка в сльози і вибігла, а син,мов дитя капризне, своє доводить, хоч добре знає, що нічого вже не виправити
Треба було бачити їхні очі, коли до обох таки дійшло, що я те говорю цілком серйозно. Невістка в сльози і вибігла, а син,мов дитя капризне, своє доводить, хоч
Андрій збираючи речі повторював одне: “Я попереджав, що цим усе скінчиться, а ти мене не слухала. Я тут не житиму ні дня більше. Сама розгрібай усе це.” А я стояла і мовчала, бо добре розуміла, що у кожному слові мого чоловіка – правда
Андрій збираючи речі повторював одне: “Я попереджав, що цим усе скінчиться, а ти мене не слухала. Я тут не житиму ні дня більше. Сама розгрібай усе це.” А

You cannot copy content of this page