– Слухай, між нами таке було, що неможливо забути, не думаю, що тобі з чоловіком аж так весело, то чого ж номер телефону дати не хочеш, – жартівливо кривило губи моє студентське кохання.
Господи, пройшло двадцять років, чи й більше, хочеться вірити, що двадцять, а я вся зашарілася, наче він знову – перший красень на факультет, а я закохана першокурсниця… Я
Мама не очікувала, що я їй таке відповім, адже найприродніша реакція, коли твій чоловік гуляє з подругою дуже прогнозована. Але я пожаліла про інше – що поговорила про це з матір’ю, думала, що вона хоч раз в житті просто вислухає. Але, вона як не вміла бути матір’ю, так і я не можу мати серця на свою найкращу подругу – нічого не міняється
Насправді, мати моя в сімейних справах була не порадниця, адже власна родина у неї була лише для галочки: чоловік-є, дитина-є, робота-є. А далі якось воно буде. А я
Сім тисяч на двох дітей
Я завжди думала, що після розлучення найважче буде емоційно оговтатися, побудувати нове життя, бути сильною для себе і для своїх дітей. Але насправді найскладнішим виявилося зовсім не це.
Того дня за сімейним столом зібралася вся наша велика родина. Моя мама була дуже щаслива бачити усіх ось тут разом. Постукавши ложкою по тарілці вона стала до слова: “Бог дав мені трьох прекрасних дітей. Дітки ви між собою дуже дружні, Я хочу щоб так було і надалі, тож вирішила розпорядитись своїм майном”. Коли ж я почула волю матер і, вийшла з-за столу геть
Того дня за сімейним столом зібралася вся наша велика родина. Моя мама була дуже щаслива бачити усіх ось тут разом. Постукавши ложкою по тарілці вона стала до слова:
Мама ти хоча б подумай про те, в яке становище нас ставиш? – говорила донька крізь сльози. – Не любий тобі мій чоловік, до мене тобі байдуже, так хоч онуків своїх малих пошкодуй
Мама ти хоча б подумай про те, в яке становище нас ставиш? – говорила донька крізь сльози. – Не любий тобі мій чоловік, до мене тобі байдуже, так
Знала б я, чого подруга до мене зачастила, то й би на поріг її не пустила, де ж я знала, я ж їй довіряла, як собі. Тоді я й до матері поїхала в Італію, думала, що у неї знайду підтримку, а там таке, що вже ми обоє в Україну вертаємося облизавши макогона
Якщо коротко, то мій тато і мама вже давно разом не жили, мама як поїхала в Італію, то там знайшла собі чоловіка. Тато про це знав і не
Справа в тому що сестрами і братом мої батьки завжди гордилися. Ті приймали участь в олімпіадах, були спортсменами, досягали значних успіхів. Улюбленим заняттям батьків було вихвалятися їхніми досягненнями перед гостями
Я з’явилася на світ у багатодітній родині, однак, попри все, мене не чекали. Мама завжди відверто говорила що шкодує про те що я з’явилася на світ. Маю я
Син дивився мені прямо в очі і говорив повільно, чітко розділяючи слова: “Або ти змінюєш своє ставлення, мамо, або збираєш речі і повертаєшся додому. Дякую тобі за все, що ти для нас зробила, але ж усьому є межа”
Син дивився мені прямо в очі і говорив повільно, чітко розділяючи слова: “Або ти змінюєш своє ставлення, мамо, або збираєш речі і повертаєшся додому. Дякую тобі за все,
Може, хтось із вас мене зрозуміє, а хтось і ні, але мені справді треба порада. Бо, знаєте, є речі, які на перший погляд здаються дрібними, а насправді їх не так легко переварити. От я й сиджу, роздумуючи, як мені бути далі, і що робити з цим нашим весільним “атракціоном”.
Річ у тім, що влітку ми з чоловіком і нашою маленькою донечкою були запрошені на весілля його друга. Скажу чесно, я навіть трошки раділа з цього приводу. Мала
Подруга мене питає нащо я взагалі йому зателефонувала, адже ж знала, який він є. А відповідь була дуже проста – бо я така й залишилася. А якби була іншою, то хіба б з ним жила стільки років?
Так, я зателефонувала колишньому чоловікові і так ми домовилися прийти на побачення. А що? Мені сорок вісім, я неодружена, він також. Що могло піти не так? А ви

You cannot copy content of this page