Головна

Історії з життя

Після першого невдалого шлюбу, я вже вирішила, що надалі я не перетворюся на кухарку і прибиральницю, а буду жити у своє задоволення і не буду прагнути до заміжжя. бо на перших порах чоловіки на руках носять, а потім вже тобі з претензіями, що їсти не зварено і в хаті не прибрано.
Історії з життя 0
Я ніколи не прагнула мати дітей, тому в свої сорок три мала чудову фігуру і загалом гарно виглядала, тому в кавалерах відбою не було. Але я вирішила до
А Зірка гарно молока дає, не вередує, що руки інші порають? – починає тато, – А паці їдять справно у спеку? Ти ж їм не води, а сироватки лий, так щоби завжди була. А з мамою балакала, то як вона там у своїй Італії, у них теж 40 у тіні? – мама ж сидячи поруч прикриває рота рукою і плечі їй здригаються від німого хлипання. Кладу трубку і ледь розбираю її слів: “Я тобі тільки совість дозволяє. от так неправду рідному батьку у трубку казати?”
Історії з життя 0
А Зірка гарно молока дає, не вередує, що руки інші порають? – починає тато, – А паці їдять справно у спеку? Ти ж їм не води, а сироватки
Я ніколи не вірила у випадковості, чуда, але зустріла чоловіка саме таким дивним чином, наче не просто мене доля до нього вела, але й його до мене. Наче ми покрутилися в житті один без одного, а тепер вже маємо бути разом
Історії з життя 0
Мені на той момент було сорок років, вже про якісь стосунки я не думала, бо п’ять років була вдовою. У мене були прекрасні стосунки зі свекрухою, а от
– Мамо, я думала, що ти все життя будеш така – жалітимеш за татом і хлипатимеш в подушку.
Історії з життя 0
Це мені сказала донька через багато років, хоч я тоді й мала такий намір – зберегти наше з нею сімейне гніздечко, щоб в нього вернувся мій чоловік. Зі
Мої, можна сказати, найрідніші люди, подають цю історію так, ніби це я винна в тому, що родина брата фактично розвалилася, але я чесно ні про що не шкодую
Історії з життя 0
Кілька років тому, як тільки ми з братом створили власні сім’ї, наша мама зробила нам розкішний подарунок – продала квартиру своєї матері і гроші розділила порівну між нами.
Я натискав кнопку дзвінка у дверях, а руки дрібно тремтіли, і звук дзвінка був переривчастий, як моє дихання. Яна відчинила й була геть збентежена, чому це я такий урочистий, при повному параді, з квітами й тортом і ще з якимись коробками. Для неї я – колишній співробітник, з яким розмовляла раніше по-діловому, а зараз діється щось незрозуміле
Історії з життя 0
Я працював клерком у банку, коли до нас влаштувалася прибиральницею молоденька дівчина Яна. «Їй би ще в інституті навчатися, хоча б заочно, папери перебирати, за комп’ютером сидіти, а
Знаєте, коли обручка висковзнула з зятевих пальців і покотилася по підлозі бозна куди, я твердо зрозуміла, що цьому шлюбу довго не протягнути.
Історії з життя 0
Може, хтось подумає, що то прикмета так на мене подіяла, але я не про те кажу: як ти вже не можеш обручку до пальця донести, то що буде
Коли він вийшов із дверей так спокійно і по-домашньому, ніби то була вже його хата, я здивовано охнула. Поглянула на сестру, йому в очі і слова сказати не встигала, як сестра мені: “Не суди. Я простила, а тобі Бог суддя”
Історії з життя 0
Коли він вийшов із дверей так спокійно і по-домашньому, ніби то була вже його хата, я здивовано охнула. Поглянула на сестру, йому в очі і слова сказати не
Я не знаю чи можна було подати цю ситуацію по-іншому, чи можна мене було навчити любити сестру. Але її одкровення мене вразило, адже я зовсім так про неї не думала
Історії з життя 0
У нас з сестрою велика різниця у віці, вісім років, тому я добре пам’ятаю той час, коли раптом я перестала бути центром уваги і всі тільки те й
А я, наївна, ще й раділа, коли діти переїхали у власний будинок. Два підробітки узяла, аби ж мати змогу їм допомогти, бо ж одне діло квартиру до ладу приводити, а інше – будинок і подвір’я. Вони що треба, так і до мене, а я євро шлю і на собі економлю. Якби ж хоч хтось очі мені відкрив і пальцем вказав
Історії з життя 0
А я, наївна, ще й раділа, коли діти переїхали у власний будинок. Два підробітки узяла, аби ж мати змогу їм допомогти, бо ж одне діло квартиру до ладу

You cannot copy content of this page