Я не мала щодо чоловіка ілюзій, але вірила і надіялася, що рано чи пізно, але він покохає мене
Ігор не став мені брехати, коли ми зустрілися, а прямо сказав, що пережив дуже болісний розрив. – Я вже раз дуже сильно обпікся, тому, якщо у тебе немає
Ми з чоловіком аж рота роззявили! Ми провели гостю і сиділи та довго мовчали. От тобі й поворот подій, виявляється, в чиїхось очах ми – небажані свати
– Знаю я таких чудово! Спочатку приліпиться, як реп’ях, а далі сповістить, що при надії і годуй її ціле життя, – в мене з очей аж іскри йшли!
Не хочу я заробітків, ні тих грошей, ні тих закордонів, бо я хочу бути насамперед людиною
Ой, не солодкії тії заробітки, люди, не солодкі. Я колись дивилася кіно, як не мала права жінка піти в туалет, де ходять господарі і дуже тому дивувалася, але,
Отак оминути могилу найкращого друга? Не помолитися та не віддати спомин душі? Що ж то за людиною треба бути
Овва, от тобі й «кращий за брата», – Ганна дивилася на постать Лавра, який бачачи її біля могилки, ще здалеку обійшов Івана нема вже другий рік, а його
Знайомлячись зі студентками, Дмитро Степанович зрозумів, що одна із них йому нагадує когось
Ще школярем Дмитрик був закоханий в літературу. То й не дивно, так як бачив з дитинства, як його тато у вільну хвилину поринає в читання. Він працював учителем
Телефон завібрував і усміхнувся до мене обличчям старшого сина. Новина у нього і несподівано-радісна для нас усіх. Він говорив, а я аж підстрибувала від щастя, уже й плани собі в голові складаю. Однак уже за мить аж сіла. Виявляється є у нього одна єдина умова і вона мене дуже здивувла
Я заміжня більше 30 років. Не знаю чи можна назвати моє життя щасливим, але воно є, яким є і я його прожила саме так З Павлом я познайомилась.
Саме коли я із сином домовлялась про те, аби він посуд брудний вимив у кухню зайшла Зінаїда Дмитрівна. Спочатку вона посміхалась слухаючи нашу розмову, але коли зрозуміла про що саме мова, так враз в обличчі змінилась. Вона почала вимовяти і мені і сину моєму за те, що ми все робимо не правильно. На останок вона заявила що син мені на старості і склянки води не піднесе за просто так
Саме коли я із сином домовлялась про те, аби він посуд брудний вимив у кухню зайшла Зінаїда Дмитрівна. Спочатку вона посміхалась слухаючи нашу розмову, але коли зрозуміла про
Минув сезон, а від Уляни ні слуху, ні духу. Вже вернулися жінки з села, що разом з нею були, а її нема. Тоді й прийшов до бабусі Анни розлючений чоловік Улянин Василь
У Юстини новий клопіт – коза привела козеня та не признає його. Що вже жінка не робила, і козу прив’язувала і в одну кучу ставила. Але та мов
Навіть готуватись не хотілось. Раніше, якось, усі свята відзначала а цьогоріч ні сил, ні бажання. та й для кого столи накривати? Хата порожня, лиш вона і кіт старий. Єдиного сина поминає у церкві, як і рідню. Ото лиш і всього, що придбала у магазині пасочку невеличку. Сидить собі, пряде думи свої невеселі, аж тут заревло, загуділо щось на подвір’ї
Навіть готуватись не хотілось. Раніше, якось, усі свята відзначала а цьогоріч ні сил, ні бажання. та й для кого столи накривати? Хата порожня, лиш вона і кіт старий.
Я від несподіванки аж сіла: “Вже цієї середи?” – протягую, а в голові уже сотня думок крутиться. Треба швидко десь когось знайти і якось усе організувати, а часу обмаль. Новина, мов сніг на голову. Але на тому кінці вирішили, що й цього замало. Сестра одразу знайшлась що на мою репліку відповісти
Я від несподіванки аж сіла: “Вже цієї середи?” – протягую, а в голові уже сотня думок крутиться. Треба швидко десь когось знайти і якось усе організувати, а часу

You cannot copy content of this page