Головна

Історії з життя

Якось Ігор звернув увагу, що у вікні блимає вогник чи то свічки, чи ліхтарика, подумав, чи не якийсь заїжджий безхатько вирішив скористатися безкоштовним готелем і тому не вмикати світло, щоб не засвітитися на всю околицю. Він попрямував до хати, щоб з’ясувати, хто там і навіщо. Ігор радів, що матиме нагоду для зустрічі з Ірою, щоб попередити господиню про нежданого гостя та й житло уберегти. Через нещільно заслонену фіранку він побачив силует жінки – то була Ірина, яка метушилася по хаті. Чому вона надвечір приїхала в село, в свою холодну, давно нетоплену хату, чому не вмикає світло, а запалює свічку? Постукати, зайти – це налякати жінку, а їй же нічого не загрожує. «Побачу її вранці – підійду, розпитаю, чи потрібна якась допомога», – вирішив Ігор і повернувся додому.
Історії з життя 0
Його дружину ще молодою забрала невиліковна недуга. Син і донька – школярі, їм ще так потрібна мама, але що поробиш – доля невблаганна, а життя триває. Йому треба
Працювала я з дівчиною за кордоном, яка втілила свою мрію і вийшла заміж за іноземця. Що з того вийшло я бачила протягом багатьох років
Історії з життя 0
Ми з Ларисою не були друзями, але доля звела нас на заробітках за кордоном. Спочатку ми працювали в Польщі на фермі. Скажу вам чесно, поляки платять дуже мало,
Я ніколи не була схожою на свого тата. Брат був, а я ні. Вони обоє високі, широкоплечі, чорняві, а високо підстрибнувши лиш півтора метра буду і волосся у мене кольору стиглого колосся. Тому тато відкрито говорив, що я не його донька. Відколи я себе пам’ятаю у мене у вухах ті слова. коли я подорослішала вирішила поставити крапку у цьому питанні раз і назавжди. Побачивши результат, тато зблід
Історії з життя 0
Я ніколи не була схожою на свого тата. Брат був, а я ні. Вони обоє високі, широкоплечі, чорняві, а високо підстрибнувши лиш півтора метра буду і волосся у
Навіщо продавати хату, а потім лазити людям попід вікна? Я про свою сусідку Марину кажу, яка вже років десять як продала хату, але приїздить в село та навідується завжди до хати, стане навпроти воріт і заглядає в вікна. Я розумію, що вона за хатою сумує, але нащо було тоді продавати
Історії з життя 0
Та й хіба то така хата за якою сумують? Думаєте, що то якісь хороми? Та вона , яка була за мого дитинства, така й зараз – проситься ремонту.
З самого початку мені оця ідея доньки з навчанням у сорок років не сподобалась. Ну жила вона собі в тій Італії, працювала, гроші гарні заробляла, а тут на тобі: приїхала з заробітків, аби в інституті вчитись! Як відчувала, що нічим добрим не скінчиться. Ну ото з першої сесії вона мені “радісну” новину і привезла
Історії з життя 0
З самого початку мені оця ідея доньки з навчанням у сорок років не сподобалась. Ну жила вона собі в тій Італії, працювала, гроші гарні заробляла, а тут на
Я добре пам’ятаю той важкий період у нашому житті. Тата не стало, мама ходила сама не своя я дуже тоді переймалась, аби сиротою не залишитись, бо думала, що мама втрату не зможе пережити. Мені будо десять і я вже все добре розуміла. А потім на порозі нашої квартири з’явилась татова мама і попросила нас на вихід от прямо зараз. Так ми з мамою, “до повного щастя” ще й на вулиці опинились
Історії з життя 0
Я добре пам’ятаю той важкий період у нашому житті. Тата не стало, мама ходила сама не своя я дуже тоді переймалась, аби сиротою не залишитись, бо думала, що
Телефон червоний від самого ранку. Я прекрасно знаю, хто телефонує і в чому причина обурення цих двох пані, але слухавку не беру принципово. Так, може я й не права, але цьогоріч я твердо вирішила, що з мене таки досить
Історії з життя 0
Телефон червоний від самого ранку. Я прекрасно знаю, хто телефонує і в чому причина обурення цих двох пані, але слухавку не беру принципово. Так, може я й не
Спостерігаючи, як веселяться сестрички, Ніна присіла на лавку. До неї наблизився молодий чоловік. Жінка бачила його тут уже не вперше. Він попросив дозволу присісти біля неї й, не чекаючи відповіді, розпочав розмову, мовляв, як гарно діти бавляться. Побачивши, що жінка не бажає спілкуватися з ним, приймаючи за залицяльника, зразу перейшов до справи, вибрав світлину на телефоні, підніс до очей Ніни. – Впізнаєте? – Зорянка? – Моя сестра, – відповів чоловік.
Історії з життя 0
– Що з тобою, Ніно? – допитувався брат. – Ти ходиш сама не своя. Знов у якусь халепу втрапила? Ніна хотіла сказати: тобі здалося, все нормально, щоб спочатку
Побачила Ганнуся, що нічого не помагає і вирішила побігти до священника, бо щось в чоловіка вселилося і хай йде відмолювати
Історії з життя 0
Ця історія трапилася давно і з родичами родичів, але, думаю, що кожен впізнає в ній або себе, або когось з родини. Чоловіка звали Михайлом і він був дуже
А батько знайшов нову супутницю життя через два роки. Марта була прекрасно, тихою, спокійною і справді люблячою дружиною. Мене вона одразу “донечкою” назвала і я вперше в життя зрозуміла, що то таке – мати маму. Саме Марта мене навчила усього, що я нині вмію. Вона була другом, порадником, наставником і строгим вихователем одночасно. Не думала я тоді, що нині стоятиму перед таким важким вибором
Історії з життя 0
Мені було 12 років, коли батьки вирішили, що більше не будуть родиною. Пам’ятаю, як мені було шкода маму, адже вона місця собі не знаходила, благала тата, аби він

You cannot copy content of this page