Історії з життя
Любити можна все і всіх. Любов приходить і минає. Можна пояснити й описати, за що ми те чи інше любимо. Люблю я осінь за її різнобарв’я, та пішли
Обідня перерва добігала кінця. Я пришвидшила крок, щоб вчасно прийти на роботу, і не зразу помітила жінку, що мене наздоганяла. – Ви наче тікаєте від мене. Я швидше,
Оксана повернулася на кухню. Поїдала один за одним бутерброди із шинкою та маслом, таким чином вгамовуючи злість: – Незабаром мине п’ятнадцять років, як ми одружені, ні разу, ніде,
Білий лебідь плавав по озері кругами. По воді теж розходилися круги, утворюючи дивні картини з тремтливих маленьких хвильок, які дріботіли до берегів. Лебідка сиділа на гнізді. Лише її
— Доню схаменись, – плакала, молила єдину дитину, – Ти ж тільки подумай. скільки разів він під вінець ходив. Скільки дітей без батька зростають. Ні я ні батько
Його просто наче тягнуло магнітом до неї. Став ходити. Все частіше. Не міг зрозуміти чому, але наче якась невидима сила піднімала його і несла туди. Коли пробував стриматися,
Машу всі засуджують. Жодної небайдужої до її вчинку в селі людини немає. Хоч з двору не виходь – тицяють пальцями, хитають головами, спльовують під ноги дивлячись на неї.
Ще на прощанні з рідною сестрою Галини Неля вирішила: десятирічного Іванка забере вона. Видно, так уже розпорядилася доля: із трьох сестер лишень у неї не було дітей. Вона
Мій батько був невірний своїй дружині, він потайки зустрічався з моєю матір’ю. Коли ж вона була при надії, то натякнув, що не хоче маляти, але вона не сприйняла
Звати мене Оксана, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм в поліклініці. Я проходила там практику, а він був моїм куратором. Почали зустрічатися, потім вирішили одружитися. Чоловік привів