Наталя везла на собі все: дитину, роботу, дім та побут. Так, у неї не було чоловіка. Але було дуже багато друзів та подруг.
Начебто і допомогу їй пропонували, і піклування виявляли, та й чоловіки симпатизували. Але ні. Звикла Наталя все на собі везти і зняти хоч трохи з плечей виявилося не під силу.
Так би й везла Наталя все й одразу на своїх плечах, якби не один випадок.
Любила Наталя помріяти. Лягала ввечері в ліжко, заплющувала очі і летіла у свій вигаданий світ. Там вона не була самотньою дівчиною з маленькою дитиною. Там вона кохала і була коханою. Там вона ходила в легких повітряних сукнях, стукаючи по бруківці тоненькими каблучками.
А ще любила Наталя полазити по відомому сайті інтернет-магазину. Не купувала, ні. Грошей шкодувала та й не бачила в цих покупках особливого сенсу.
Лише синові замовляла гарну одежу та іграшки.
І ось, в один онлайн – шопінг, потрапила Наталі на очі сукня. Та ще й яка… Рівно така, в якому ходила дівчина у своїх вечірніх мріях. Рука сама потяглася і поклала сукню в кошик. Після оплати замовлення Наталя сто разів передумала, але вже було пізно.
Через три дні кур’єр доставив гарний пакет, що шарудить. Сукня підійшла як влита. Наче хтось невидимий зняв з Наталії мірки і пошив це чудове вбрання.
А після того, як Наталя одягла цю сукню на роботу, почалася низка приємних подій.
Колега покликав до кінотеатру. Син зробив найкращий комплімент та приніс букетик польових квітів. І сумки із магазину тепер допомагали донести зустрічні чоловіки. Тому що негоже дівчині в легкій сукні, тягнути важкі пакети.
Відразу знайшлися гроші на туфлі. І за цією, першою сукнею, в гардеробі з’явилося ще одна. І ще. І ще.
Джинси, розтягнуті светри, смішні кофточки на кнопках, та інші, давно не модні речі, що не підходять фігурі, полетіли в сміттєвий бак.
А через рік Наталя вийшла заміж за хорошу людину. І в її гардеробі тепер лише сукні.
PS: Якщо ви раптом відчули, що втрачаєте в собі жінку, одягайте сукню. У новій сукні змінюється хода. Змінюється погляд. Змінюється світогляд. Змінюється ВСЕ…
