fbpx
Історії з життя
Через 5 років колишній чоловік став все частіше до нас навідуватись. Ніби прийшов і до дитини, але ж я бачу його погляди. Переказували, що з розлучницею у них не все гаразд. Тоді я і зважилась

Милі жінки, не поспішайте робити необдумані вчинки, щоб не розвіяти за вітром своє життя! Не всі негаразди в сімейному житті такі, як вони здаються спочатку, особливо коли ви дуже молоді!Якби не моя мудра мама, то напевно доля моя склалася б інакше, і швидше за все – набагато гірше. Зараз я вам все розповім – можливо, моя історія послужить комусь уроком.

Я вийшла заміж в 21 рік, причому за свого однокласника, з яким вчилася в початковій школі. Довелося потім з ним знайомитися ще раз – вже в дорослому житті, він з батьками виїхав з нашого міста, а після служби повернувся. Ми якось навіть з весіллям не тягнули, розписалися відразу. Моя мама від нього була не в захваті (молодий, що не нагулявся), але бачила в ньому перспективу – був би він трохи серйозніше, то зміг би бути відмінним сім’янином. Але для цього потрібні роки. Тільки ось я поспішала зробити чоловіка сім’янином – подарувала йому малюка і стала сама як дитина вередувати.

Напевно, мій чоловік втомився від цих вимог і моїх закидонів, тим більше, на початку 90-х років не все так просто було дістати і купити, прогодуватися б! Але знайшлася нова дама, яка порахувала що краще «дати, ніж забрати». Чоловік став з родини заходити до цієї мадам – ​​вона старша за нього, вже була заміжня, знає, як зачарувати молодого, гарного хлопця. Я півроку ні про що не здогадувалась і навіть не здогадувалася про зради, тільки ще більше переймалась, від того, що чоловік десь затримується і вдома його завше чекали з’ясовування стосунків.

А потім він мені все розповів! Просто, без сцен – що йде від мене, що з тією спокійною жінкою йому добре: вона вислухає і дасть мудру пораду, а зі мною йому погано. Я і плакала, і благала, і навіть намагалася дитину не давати бачити, але він таки пішов. Намагалася знайти співчуття у мами, але вона ж мене попереджала, щоб я не перегинала палицю! Потім я намагалася утримати чоловіка сином –  не вернешся в сім’ю, дитину навіть не покажу, але чоловік приходив вдень ​​в садок до малюка, передавав йому подарунки. Хто шукає той завжди знайде! Аліменти він платив постійно, але ми розлучилися.

А потім я вирішила щось довести чоловікові і вийти заміж. Мама мене відмовляла – мовляв, якщо чоловік не повернеться, то не треба робити нових помилок! У мене були варіанти женихів, але нікого я не любила – не мої вони, навіть душа ні до кого не лежала. Через рік розлуки я подала з одним хлопцем заяву в РАЦС просто хотіла, щоб про це чоловік дізнався. Він дізнався, але ніяк не зреагував, і тоді я відмовилася від заміжжя. Заспокоїлася, перестала підлити колишньому чоловікові, стала дозволяти з дитиною зустрічатися, хоч і дуже його ревнувала – до тієї, іншої.

А потім до мене почали доходити чутки, що ця парочка живе погано, мабуть один одному набридли. Через 4 з гаком роки колишній чоловік все частіше став навідуватися до нас. Я стала лагідною до нього, завжди накривала стіл. Він начебто приходив з дитиною поспілкуватися, а насправді – до мене. Покинув потім він ту, розлучницю і повернувся до мене. Життя його і мене трохи поносило, ми порозумнішали, я знайшла в собі сили пробачити ці 5 років, ми знову розписалися, а потім повінчались. Моя мама чомусь завжди повторювала – що все складеться у нас саме так!

Нещодавно з чоловіком ми відзначили 20 річницю нашого другого весілля (перше не береться до уваги). Живемо чудово, душа в душу, син уже дорослий, свою сім’ю має. За ці 20 років ми жодного разу не з’ясовували стосунки – розмовляємо і знаходимо спільну мову. Я з сумом думаю – якби я тоді не знайшла б у собі сили пробачити свого коханого чоловіка через 5 років, то що б зі мною зараз було ?! Я все зробила правильно, можливо мене хто і засудить. Але я думаю, що заради свого щастя іноді треба потерпіти, почекати і пробачити!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page
facebook