Оксана з Анею з дитинства були близькими подругами і сестрами, все робили разом, скрізь ходили разом. Ми з сестрою стали матерями наших дівчат майже у один час, ось і вийшло так, що вони росли разом, завжди все робили разом, навіть поступати в один інститут вирішили. Під час практики Анюта і познайомилася з Ярославом. Я якось відразу насторожено до нього поставилася, думала, що все-таки чоловік при грошах, прозустрічається трішки з Анею і покине, а вона важко переживатиме, але потім побачила, що наміри у нього серйозні, зробив пропозицію доньці, весілля хотіли відсвяткувати після отримання диплома.
Але племінниця моя, Оксана, вирішила, що такий наречений надто хороший для сестри. Почала його потихеньку “до рук прибирати”: то просити підвезти, то допомогти з якоюсь дрібницею, то ніби випадково зустрітися з ним. Я доньці говорила, щоб звернула увагу на їх часте спілкування, на що вона мені відповіла: “Оксана так ніколи не вчинить і взагалі Славік не в її стилі”. Не знаю подробиць, але все-таки Оксана домоглася свого – почав хлопець від моєї дочки віддалятися і врешті-решт оголосив їй, що вони один одному не підходять.
Через місяць після розставання, Аня дізналася, що Ярослав живе з сестрою. Після цієї новини вона ходить, як тінь. Як дочка каже, прикро, не те що він її покинув, а те що найкраща подруга і сестра забрала у неї нареченого, так вчинила з нею.
Я намагалася поговорити з племінницею, але та лише відповідає, що таких чоловіків треба тримати біля себе, а Анька сама винна, треба було боротися за Славіка, а вона все в рожевих окулярах ходить: всі навколо хороші, всіх любить і всім довіряє, хай нарешті подорослішає.
Не знаю, що тепер з донькою робити. Ніяк її до тями привести не можу. Радує тільки те, що це все сталося до весілля, але для Ані це взагалі не аргумент.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
