fbpx
Історії з життя
— Чим я гірший другого брата? Чому я зобов’язаний жити з вами, доки мій брат господарює у власному дому, який ви йому купили. Чи старший брат дитина, а я ні? То може й ви мені не батьки після такого?

Мій сенс життя, гордість і щастя – це сини. Ми з чоловіком так мріяли, щоб у нас народилися саме хлопчики. Різниця у віці у наших дітей 5 років.

Коли вони були маленькими, ми намагалися весь вільний час проводити з ними. Синочки росли радісними і здоровими, я так любила дбати про них. В першу чергу, я вважаю, що ми з чоловіком забезпечили своїм дітям щасливе дитинство. Іноді коханий чоловік навіть трохи ображався на мене, що я розчинилася в дітях, а йому приділяла недостатньо уваги.

Зараз, коли діти вже дорослі, я розумію, що у мене не було свого особистого життя. Я не звинувачую нікого, адже сама обрала такий шлях. У них свої сім’ї, дружини, а я продовжую жити заради них, тому що так звикла. А може я дітей так привчила, що вони були завжди на першому місці?

Коли одружився старший син, ми з батьком купили йому квартиру. Ми довго збирали гроші, щоб допомогти з житлом обом дітям. Але так вийшло, що майже всі заощадження були витрачені на квартиру старшому. Син, звичайно ж, дуже був радий. Хоча його дружина сприйняла подарунок як належне, як само собою зрозуміле. Незважаючи на це, мій старшенький син більш м’який і добрий, ніж молодша дитина. Я завжди знаходила з ним спільну мову, ділилася своїми секретами.

Через чотири роки другий син повідомив нам, що вирішив одружитися. Він познайомив нас з його дівчиною. Так, нам з батьком сподобався вибір сина. Але проблема в тому, що наш меншенький чекає від нас в подарунок теж квартиру. Зазначу, що у нас була розмова з дітьми на цю тему. Ще до їх одруження, ми говорили, що будемо намагатися купити їм житло. Але справа в тому, що чоловік останні два роки сильно занедужав і гроші, які у нас залишалися, пішли на його лікування.

Єдиний варіант, який я запропонувала синові, це пожити з нами в трикімнатній квартирі. Його дівчина зі скромної, небагатій сім’ї і думаю, що її батьки теж не зможуть купити їм квартиру. Але в той же час, син не бажає після весілля жити з нами. Він вимагає взяти квартиру в іпотеку. Я навіть не хочу говорити про це чоловікові, оскільки у нього негаразди зі здоров’ям. Ми не знаємо, чи зможе чоловік працювати після недуги. А я одна не зможу її виплачувати. Незважаючи на це, син каже мені:

— Чим я гірший другого брата? Чому я зобов’язаний жити з вами, доки мій брат господарює у власному дому, який ви йому купили. Чи старший брат дитина, а я ні? То може й ви мені не батьки після такого?

Я навіть подумати не могла, що моя дитина висловить мені подібні претензії і звинувачення.

Сумно якось, прикро і самотньо. Мені і поділитися ні з ким своїми думками і переживаннями. Можна було б поговорити зі старшим сином, але думаю, що не зрозуміє він мене. Після весілля він перестав вникати в справи нашої сім’ї, каже, що негаразди якісь серйозні на роботі. Та й дружина його – не любить нас з чоловіком. Дуже важко і складно усвідомлювати, що рідні діти не розуміють тебе.

!-- Composite Start -->

Як пояснити синові причину моєї відмови? Я не зможу взяти і виплачувати кредит.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page