Коли Світлана навчалася на другому курсі, їй терміново довелося шукати квартиру. У гуртожитку все склалося не дуже добре. Світлана вирішила переїхати. Грошей було мало, тому вона зняла кімнату у центрі. Маленьку, але гарну.
Уся квартира була п’ятикімнатною. Із сусідами добрі стосунки склалися практично одразу. Лише одна жінка поводила себе тихо та недружелюбно. Ось про неї Світлана і спробувала дізнатися.
— Чоловік, коли йшов, все у неї відібрав, — розповіла сусідка, коли Світлана уточнила, як живе одна тиха жінка.
— Але ж це неможливо.
— Вона була така сумна, коли переїхала сюди. Було очевидно, що їй треба з кимось поговорити. Ось я і спитала її, в чому справа. І вона мені все розповіла.
Раніше Маша була заміжня. Чоловік ніби, як любив, а вона ж його щиро кохала. Чоловік мав постійні негаразди з роботою. Його постійно звільняли з різних причин. Ймовірно, він був сам винний у всьому. Але Маші було дуже його шкода.
Одного разу — років десять тому, — чоловік заявив, що хоче спробувати себе у бізнесі. Пояснив, що хоче зробити. Попросив допомогти. Грошей потрібно було чимало, так що сім’ї довелося продати машину, квартиру, яка належала Маші, та ще деякі речі. Спочатку бізнес приносив прибуток. Повернулася лише частина вкладених коштів. Але у довгостроковій перспективі справа була збитковою. Бізнес довелося згорнути. У Маші не залишилося нічого, а її чоловік чоловік потім зовсім втік. Пішов до іншої, бо ж з Машею у нього нічого не складалось в житті.
— Потім я переїхала сюди, — на кухню зайшла Маша. Виявилося, що вона чула їхню розмову.
– Вибач! — одразу переполошилися сусідки.
– А за що? Жодного слова неправди тут немає. У мене тоді нічого не лишилося. Гроші, квартира, друзі все втратила. Ледве наскребла грошей, щоб зняти тут кімнатку. Нині влаштувалася на роботу. Адже я брала участь у тому бізнесі чоловіка, працювати покинула в той момент.
Світлана поринула в похмурі думки. Все це неймовірно сумно. Людина мала прекрасне життя. Будинок, робота. А що буде тепер? Як Маша житиме в старості, якщо навіть своєї квартири в неї немає?
– Всі так. Я не можу купити нове житло.
Після цих слів Маша пішла до своєї кімнати. Світлана і сусідка перервали розмову. Не було більше настрою.
— От і говори потім про довіру, — прошепотіла Світлана, коли повернулася до себе в кімнату і залишилася сама. Довіра Маші до чоловіка була безумовною. І до чого це призвело? Напевно, у світі є хтось, гідний довіри. Але бути впевненим у цьому не можна.
Пізніше Світлана поїхала з цієї кімнати в окрему орендовану квартиру. Але вона назавжди запам’ятала історію Машиного життя. Для неї це було тим, що в жодному разі не можна повторювати.
Головна картинка – pexels.
