Я нещодавно влаштувалася в престижний салон перукарем в чоловічий зал. Робота досить цікава в плані відвідувачів. Чоловіки приходять різні, але кожен з них по-своєму оригінальний.
В салон мені допомогла влаштуватися моя подруга, яка пропрацювала там кілька років. Вона мені всі вуха продзижчала про цей салон. Річ у тім, до них ходять дуже забезпечені люди. І є величезний шанс вдало вийти заміж. От я і погодилася піти до них працювати.
До цього я працювала на дому. Клієнтами були звичайнісінькі люди, які не могли собі дозволити послуги в салоні. Вартість стрижки у мене була не маленька, але нижче салонної. А ось тепер я працюю на власника салону, але поки не пошкодувала про своє рішення.
Є у мене один клієнт, який вже кілька разів стригся, і тільки у мене. Чоловік досить солідний і заможний. Йому близько 45 років. Але виглядає він значно молодше за свої роки. Одружений, але на мене дивиться по-особливому.
Дівчата помітили ці його погляди в мою сторону. Відразу ж перейшли в наступ, вимагаючи від мене рішучості. Але я ніколи не могла подумати навіть про флірт з одруженим чоловіком. Мене завжди вчили, що, по-перше, на чужому нещасті щастя не побудуєш, а по-друге, для одруженого чоловіка ти завжди будеш, як мінімум, на другому місці.
Такий стан справ мене ніколи б не влаштував, тому на всі спроби залицяння не вільних чоловіків, я реагувала байдужістю і холодністю. Так було і цього разу.
Але він не здавався і дуже акуратно шукав до мене підхід. Таке ставлення не могло не підкупити мене. Непомітно, він став для мене особливим клієнтом. Я почала з нетерпінням чекати його чергового відвідування салону. Дівчата навіть почали просити мене не упускати такий шанс.
Вони все твердили, що якщо не одружиться, то я все одно отримаю від цих відносин вигоду, в плані досвіду і емоцій. Адже те, що може подарувати такий багатий мужчина, я на сою зарплатню не куплю.
Можливо, вони і мають рацію. Але як тоді бути з совістю, яка не дає мені зважитися на цей крок ?! А з іншого боку, мої думки тільки про нього і вдень, і вночі.
Але сумніви не відпускають мене ні на хвилину. Я розумію, що тягнуся до нього всією душею, а розум в цей час кричить, що біжи від нього, як можна далі. Що нічого хорошого ці відносини мені не принесуть.
Не можу прийняти рішення. Подруги вже потайки дали йому мій номер телефону. Вчора він перший раз мені подзвонив. Почувши його голос по телефону,я ледь не зомліла. Він викликає у мене такі емоції, про які я навіть не підозрювала.
Що ж робити в цій ситуації? Ну, ось як можна добровільно відмовитися від таких почуттів ?!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
