У мене є одна знайома, якій усі постійно заздрили. Чоловік красивий, без шкідливих звичок, справжній сім’янин. Дочці Валентині 19 виповнилося, а одружені були вже понад двадцять років. Всі роки жили дружно, гроші на покупку квартири для доньки накопичували. Себе особливо не балували. Відпочивали на своїй дачній території у компанії з близькими друзями.
І раптом, коли настав час пожити для себе, життя робить крутий такий поворот.
Чоловік потай починає спілкуватися з дівчиною на 20 років молодшою. Вона не втомлюється захоплювати його своєю красою, життєрадісністю, а найголовніше – новизною. А ще вона вміє вчасно похвалити його, порадіти його кар’єрним досягненням і виявити інтерес до його планів на майбутнє. Такий собі «живчик» для підняття настрою. Хіба можна встояти?
Чоловік тримався деякий час. Навіть спілкування раптово переривав. Адже розумів, що це не чесно щодо дружини, з якою прожив скільки років. Кохання давно минуло, але залишилося почуття обов’язку.
Фото вони одне одного бачили, але про зустріч домовлятися не поспішали. У жінки теж була сім’я та маленький син. Може, завтра все пройде. Так сподівалися обоє…
Саме тоді доля готувала свій новий підступний план. Їм судилося зустрітися в міському парку в обідню пору. Подивилися один на одного і одразу впізнали. Дві посмішки і дві пари рук, простягнутих назустріч. Спілкувалися до 2 години ночі і довго захоплювалися збігом обставин. Одночасно дивувалися думками: «Як можна відчувати самотність у реальному світі і раптове спорідненість з людиною, якої зовсім не знаєш».
Не втрималися. Вже через 5 місяців чоловік, ховаючи очі, розповів дружині про те, що йде.
А переїжджає до житла, яке купили для доньки. Житло, на купівлю якого витрачені гроші, які накопичували роками.
Двадцять п’ять років їхньому шлюбу виповнилось, як він пішов. Моя подруга довго не могла прийти в себе. Не могла зрозуміти, як же ж жити далі одній. А потім якось звикла, примирилась.
Чоловік літав на крилах любові десять років. Хороший термін, аби зрозуміти, що втомився і хоче одного – спокою. Молода дружина все частіше була ним невдоволена, хотіла того, що для нього уже й не цікаво було. Йому б на риболовлю і з газетою під телевізор, а вона на море і в гори, а ні, так в кіно чи театр. Почали віддалятись. Аж поки не розлучились зовсім.
Він намагався повернутись до першої своєї дружини, каявся, просив прощення, але вона дивилась на нього уже геть іншими очима. Не розуміла чому повинна простити. Навіщо через стільки років?
— Ти знаєш скільки до мене сваталось? Та не впустила я в свій світ нікого. Для чого? Віка доживати? Аби було за ким посуд мити і речі прати? Не хочу. Я сама собі господиня і за це тобі дякую. Було в моєму житті заміжжя, знаю, як там. Може і жила б з тобою до скону, але ти мені показав інше, вільне життя. За це тобі дякую. Але йди. Немає в нас з тобою майбутнього. Минуле є. Майбутнього немає!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
