У дружини останні кілька років з’явився заскок на гроші. Раніше цього або не було, або я просто не помічав. Але з кожним тижнем мене ситуація діймає все більше і більше. Особливо після того, як кумиром для дружини став чоловік її молодшої сестри.
Я не ревную, там інше – вона захоплюється його “умінням жити”. Сестра дружини не втомлюється вихвалятися обновками, гаджетами і подорожами, а моя зеленіє від заздрості, сумно зітхає, а потім починає виїдати мені останні краплі терпіння.
– Ось Саня вже втретє за рік дружину везе на море, а я море останній раз бачила років п’ять назад! А ось Саня дружині новий телефон подарував, а моїм навіть безхатьки погребують! Вміє ж Саня жити, сестра як сир у маслі катається!
До цього хору захоплених із задоволенням приєднується її мамуся. Вона теж щаслива, що в їхній родині з’явився Саня.
– Ну хоч одній доньці з чоловіком пощастило! Від тебе ж толку ніякого, так і після тривалого очікування все життя в сірості, – голосить мама дружини.
До слова, у нас своя двокімнатна квартира в новобудові, пристойний ремонт, є машина. На море, як би з дружина не прибіднювалася, вибиралися щорічно, поки була така можливість. Так, ми не можемо собі дозволити того, що є у зятя. Там гроші не рахують. Але і бідуючими нас назвати не можна.
Колись дружина з мамою і сестрою вмовляли, щоб я почав працювати з Сашком. А мені такі способи заробітків поперек душі лежать. Він займається бізнесом, але його основна установка «не обманеш – не проживеш”. Я так не вмію. Так, каюсь, так майстерно вішати людям локшину на вуха – це талант, а спокійно після цього спати – стан душі. Мені таке навіть не снилося.
Відмовився я від такої щедрої пропозиції, а Саня і не наполягав. Ми з ним перетинаємося на сімейних збіговиськах і спілкуємося на рівні “Здоров, як сам”. Але для дружини це було справжнє розчарування. Як це так, золоту рибку за хвіст не схопив.
– Не можу я так, не моє це. Крутитися в цих недомовках, підставах і іншому бруді не хочу. Ми і так нормально живемо, але я сплю спокійно і душа не турбує, що я когось нагрів, – намагався пояснити дружині.
– Хочеш жити вмій крутитися! Ось Саня молодець, вміє, а ти зі своїм мисленням так і світ цей покинеш бідним праведником. Навіщо я тільки за тебе заміж вийшла!.
Я тоді вирішив не продовжувати цю розмову. Переговорив з шефом, обґрунтував, що мені необхідно підвищити зарплату, запропонував кілька непоганих робочих ідей. Зарплата зросла. Звісно, до оборотів Санька далеко, але і Рим не відразу будувався.
Зараз я проходжу курси підвищення кваліфікації, які зроблять мене більш цінним фахівцем. Вони забирають багато часу, тому що займатися доводиться після роботи і на вихідних. Дуже хотілося б відчувати підтримку дружини, але вона тільки бубонить, що постійно працюю, а грошей вічно немає. Тобто, людина навіть не хоче вникнути, чим я займаюся.
При цьому, сама дружина, якій так хочеться високих доходів, навіть не ворушиться хоч якось допомогти в підвищенні добробуту. Я кілька разів пропонував їй піти на курси, змінити професію і вибрати те, що їй подобається і зможе приносити дохід. Але їй простіше відсидіти в офісі призначені години, прийти додому, плюхнутися з телефоном на диван і уп’ястися в серіал.
– А сенс мені жили рвати? Такого доходу, як в родині сестри, у нас все одно не буде, а через зайві кілька копійок так напружуватися… Та ну, – ось і вся відповідь дружини.
Тобто, працювати на благо сім’ї вона не хоче, чекає поки цей добробут сам на голову впаде. Або чоловік повинен вивернутися навиворіт і забезпечити царівну. Блиск.
Спробую ще кілька разів поговорити, витрусити з дружини ці споживчі думки, а якщо не вийде, то, швидше за все, буду розлучатися. Нехай шукає собі такого ж Саню, як і у сестри. А мені потрібна поруч людина, а не кімнатна собачка з царськими запитами.
Фото ілюстративне.
