Гості від сорому не знали куди себе подіти. Матір нареченого плакала, а молода з батьками тихцем пішли з весілля. Нареченого так і недочекались
Мій тато в 24 роки надумав одружитися на однокурсниці Ірині. Рідня дала зелене світло: дівчина з хорошої родини, красуня, спортсменка, відмінниця.
Кращого вибору своєму синові і побажати не можна. Стали готуватися до весілля – вибрали ресторан, а потім і меню. Замовили у відомого в місті ювеліра оригінальні кільця, в кращого кондитера – торт. Знайшли кравця.
Нічого не віщувало того, що ця весілля не відбудеться. Навпаки, все йшло ідеально, ніяких накладок і непередбачених ситуацій. Ось тільки за два дні до весілля, спину прихопило. Намазали маззю – толку ніякого.
А жінці танець з сином станцювати хочеться на весіллі. Подзвонила вона знайомому: «Рятуйте, за два дні ви повинні мене на ноги поставити». Той пообіцяв, що прийде мeдсестра.
Мама відповіла, що не пошкодує ніяких грошей і обов’язково щедро віддячить своїх рятівників. Мeдсестру Інну наречений в перший її візит вдома не застав. А за день до весілля сам відкрив їй двері, пропустив в квартиру і обімлів. Перед ним стояла та, за якою він би на край світу пішов.
Тато так і залишився стояти в коридорі, з пальто в руках. Інна зробила те, для чого прийшла, вийшла в коридор, одяглася і попрощалася. Тато за нею. Телефонів мобільних в той час не було, а якщо і були – то не у всіх. Рідня турбується. А знайти його не можуть.
Він, як хвостик, за Інною. Проводив її на всі виклики. Вечір. Пізно. Вона його додому жене. А він каже: «Не піду я додому. Буду на лавці біля твого будинку ночувати »« Навіщо? » – здивувалася Інна. Тато і розповів про те, що на наступний день у нього весілля призначене. Іра – хороша дівчина, але він тільки що зрозумів, що це не любов зовсім. І не хоче прожити з нею життя. «Ну ви тоді підніміться, від мене додому зателефонуйте. Батьки ж хвилюються ваші! » Тато подзвонив своїм батькам.
Вони жодному його слову не повірили. Вирішили, що у нареченого від надміру почуттів трохи нерви не витримують. І те, що він несе маячню – в межах норми. Він, як відповідальний громадянин, обов’язково прийде в РАЦС. Нічого скасовувати не стали. І дарма. Наречений на весілля не з’явився. Наречена зі своїми батьками істерик закочувати не стали. Вони якось несподівано зібралися з силами, з думками.
І майже хором по-філософськи : «Значить, не судилося бути разом». Матір нареченого розплакалася навзрид, розуміючи, яку прекрасну дівчину її син образив.
А син, щасливий, закоханий, окрилений ще пів року навколо Інни кружляв. Доки вона за нього заміж не вийшла. І з’явились у них ми – я і 2 моїх братів. І тільки через роки бабуся і дідусь пробачили синові його каприз. Від долі не втечеш, навіть якщо доводиться бігти від вінця в протилежну сторону.
текст редаговано – intermarium.news
Головне фото – firestock.ru
