Нещодавно мій батько отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила в неї переїхати. Було незвично жити в чужому, незнайомому мені місті, де немає ні друзів, ні родичів. Тому коли я дізналася про те, що подруга хоче виїхати зі свого селища, запропонувала їй в цьому допомогти і покликала жити до себе.
Квартира велика – три просторі кімнати, тому з розміщенням ще однієї людини не повинно було виникнути ніяких проблем. Перед переїздом подруги я вивчила вакансії і домовилася в одному місці про співбесіду. Грошей у неї з собою було небагато, тому перший місяць я запропонувала пожити безкоштовно, і навіть купила для неї диван. Коли прийшов час влаштовуватися на роботу, їй не сподобалося те місце, яке я для неї знайшла – не дивлячись на офіційну, високу зарплату, вона не захотіла працювати в мережі громадського харчування, і взялася за самостійний пошук вакансій.
Вона їздила на співбесіди, витрачаючи багато часу і грошей на проїзд. Її гроші швидко закінчилися і мені довелося їй позичати. Приблизно через три тижні пошуку, вона влаштувалася на роботу в салон краси адміністратором. Зарплата там невелика, зате її можна забирати щодня. Графік там дуже лояльний – 2 дні через 2 і напарниця сказала, що готова змінюватися, якщо це знадобиться.
Я тоді за подругу пораділа, адже очікувала, що у вільний час моя знайома буде підробляти або шукати більш високооплачувану роботу, але не тут-то було. Я працюю 6 днів на тиждень, а вона 3 або 4, з плаваючими вихідними. Як не прийду додому – вона дивиться телевізор чи сидить в інтернеті. На кухні в цей момент може стояти гора її немитого посуду. Посварилася з нею через це і тепер вона брудний посуд від мене ховає.
Борг вона повернула, платить за житло невелику суму і схоже, що її все влаштовує. Вона задовольняється маленькою зарплатою, економить на харчуванні, щоб придбати одяг, і часто просить пригоститися тим, що приготувала я. В домі прибирає і купує побутову хімію, але без особливого ентузіазму. Живе у мене вже 7 місяців і жодного разу за цей час не купила в дім нічого істотного. Як заїхала в майже порожню кімнату, так все у неї і залишилося. Облаштування квартири виявилося повністю на мені.
Зараз у мене з’явилися стосунки, і я хотіла б жити з ним, але через таке сусідство покликати його до себе не можу. Просити подругу з’їхати незручно, адже її зарплата не дозволяє орендувати хороше житло. Але з іншого боку, чекати поки вона щось змінить у своєму житті і стане себе нормально забезпечувати, доведеться довго. Вона відчуває моє невдоволення, але вважає, що я втручаюся не в свою справу. Що робити – просто поставити перед фактом, що їй потрібно з’їхати??
Фото ілюстративне.
