Я в шлюбі більше десяти років. Жили з чоловіком завжди в любові і розумінні. У нас двоє прекрасних хлопчаків. Всі вихідні намагаємося проводити в колі сім’ї. Ходимо в кіно, на виставки, в театр. Хлопчики ростуть здоровими і дружніми. Нас це радує і заспокоює. Значить, правильно виховуємо і досить приділяємо уваги.
Мені завжди здавалося, що у нас просто ідеальна сім’я. Я люблю чоловіка і я кохана, дітки ростуть і добре вчаться. Вдома все облаштовано і налагоджено. Живи і насолоджуйся життям. Що я і робила останні роки. Але я подумати не могла, що наша ідилія може бути зруйнована одним єдиним телефонним дзвінком.
Кілька днів назад, коли хлопчики були на тренуванні, а чоловік затримувався з роботи, мені подзвонили. Номер виявився незнайомим, але я відповіла, хоча не маю звички відповідати на незнайомі номери. Голос у трубці виявився жіночим і приємним на слух. Але на цьому все приємне і закінчилося.
Дівчина привіталася і прямо сказала, що є коханою жінкою мого чоловіка. Почувши таке, я не відразу зрозуміла значення сказаного. Але дівчина продовжувала щось говорити. Коли розум прийняв інформацію, я не змогла нічого їй відповісти, крім того, що побажати їй всього найкращого. Було зрозуміло, що на тому кінці дроту остовпіли, але я відразу поклала трубку.
Вечір був зіпсований. Я з нетерпінням чекала повернення хлопців і чоловіка. Мені дуже хотілося, щоб вся сім’я була зараз в зборі. Я не можу описати тих відчуттів, які мене переповнювали, але мені уперше в житті стало аж так лячно. Я спробувала уявити собі, що мій коханий чоловік може піти до іншої жінки, і ставало аж темно в очах.
Через годину всі повернулися додому. Хлопці відразу побігли за стіл, а чоловік відмовився, сказавши, що перекусив на роботі. Мені стало дуже прикро. Значить, дійсно був у неї. Після вечері всі розійшлися по своїх кімнатах і лягли спати.
Але мені так і не вдалося зімкнути очей в цю ніч. У голові постійно крутилися думки про ту, що дзвонила. Я не хотіла вірити в зраду чоловіка, але чим більше думала, тим більше розуміла, що то є правдою. Я вирішила поговорити з ним з самого ранку. Тим паче, що був вихідний.
Дочекавшись ранку, я встала готувати сніданок. Мої чоловіки встали, як зазвичай, і ми разом поснідали. Хлопчики потім втекли у своїх справах, а ми з чоловіком залишилися наодинці. Я не стала затягувати розмову, дуже неспокійно було на душі. Мені потрібно було зрозуміти: правда це чи ні.
Чоловік спокійно мене вислухав і не став відпиратися. Стало ясно, що та дівчина присутня в його житті. Але він навідріз відмовився йти з сім’ї. Обіцяв припинити з нею будь-які стосунки. Багато вибачався і просив прощення.
Я бачила каяття в його очах, але те що коїлось у мене в душі не могло так просто влягтись. Я не змогла підпустити його до себе. Але і вигнати з дому теж не змогла. Він сказав, що буде чекати і завойовувати мене знову. Говорив, що дуже любить і не може без мене жити.
У мене душа розсипається на частини. Я дуже люблю свою сім’ю. Вони для мене найголовніше в цьому житті. Але як пробачити кохану людину? Як забути все і жити далі? Поки у мене немає відповіді на ці питання.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
