Коли чоловік на мій день народження подарував мені новенький мобільний з останніх моделей, я ахнула. Це ж такі гроші! Питала, як він зумів, адже з грошима у нас не дуже, але чоловік лише загадково посміхався. Через два місяці я таки дізналась звідки у нього така дорога річ.
Нам з чоловіком ніяких спадкових квартир не дісталося, тому після весілля ми впряглися в іпотеку. Платити нам ще довго і наполегливо, тому всі наші витрати проходять жорсткий контроль. Від багато чого за роки іпотеки довелося відмовитися, щоб заощадити зайву копійчину і віднести її в банк.
Після хвилювань двадцятого року ми стали ще економніше, хоча здавалося, що вже нікуди. Але події показали, що немає межі досконалості. Навіть на мінімальний платіж доводилося нашкрібати. Всі потреби не першої важливості відійшли на дальній план.
Тому коли у мене зламався телефон, це стало величезною проблемою. У цьому телефоні половина моєї роботи: пошти, месенджери, таблиці і купа всього ще. Без нормального смартфона я була як без рук, а вдома, як на зло, валявся тільки древній кнопковий агрегат, який під мої потреби не підходив взагалі.
Покупку нового апарату ми не тягнули, тому відремонтували мій, але працював він геть погано і кожен момент погрожував відійти в інший світ. Я прекрасно знала наше фінансове становище, тому коли на мій день народження чоловік подарував мені телефон, що коштує як дві наші місячні зарплати, я остовпіла.
Про такий дорогий подарунок я навіть не мріяла. Стала питати чоловіка, звідки така розкіш, але він загадково посміхався і говорив, що для мене навіть місяць з неба може дістати. Звичайно я була в захваті! Чомусь я вирішила, що чоловік довго збирав на цей апарат і ось настав його зоряний час.
Бюджет у нас з чоловіком спільний, тому я прекрасно знаю, який у нас в місяць дохід, скільки витрачаємо і що залишається. В наступному місяці у мене підрахунок не зійшовся. Чоловік заявив, що йому знизили премію, тому зарплата в цьому місяці нижче. Чи не надто і знизили, але для нас, дуже навіть відчутно.
Довелося підтягнути пояси, але нічого непоправного не сталося. Але коли в наступному місяці ситуація повторилася, я вже серйозно напружилася. Три тисячі в місяць – сума ніби як і не космічна, але на ці гроші можна на тиждень продуктів накупити, а якщо дуже постаратися, то і на два. А тут другий місяць ми залишаємося без цієї суми. Чоловік розводив руками і казав, що всім порізали зарплати, а чому – не знає.
Разом з чоловіком працює моя добра знайома, у якої я вирішила уточнити, чого це у них там так лютують роботодавці. Вона дуже здивувалася, коли про це почула, сказала, що нічого подібного у них не відбувається. Ось тут настав мій час дивуватися. Я вирішила гарненько поговорити з чоловіком.
Спочатку він заперечував, розповідав небилиці, але потім все-таки знайшов в собі сили зізнатися, що ніяких урізувань зарплати не було, а грошей він приносить менше, тому що платить кредит за телефон, який подарував мені. Це було для мене просто відкриттям.
Навіщо було брати такий дорогущий телефон, якщо знає, яка у нас фінансова ситуація? Чоловік образився і сказав, що хотів мене порадувати. Порадував, просто слів ніяких немає! Тепер сидіти рік без нормальних грошей, зате з новим телефоном.
– Тобі не догодиш, – обурюється чоловік.
Та догодиш, просто треба реально дивитися на життя. Можна було взяти модель в рази простіше і дешевше. Зі мною порадитися в кінці кінців, я ж не прошу багато. А він вчинив, як дитина. Ще й ображено заявляє, що більше взагалі мені ніколи нічого не даруватиме.
Хай вже краще взагалі нічого не дарує, ніж витрачає гроші направо і наліво.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
