Я одружена вже три роки, а до весілля ми чотири роки зустрічалися. Мій чоловік став для мене єдиним і першим чоловіком. Я завжди поводилася гідно і не давала приводу для підозр. Але чоловік все одно не знаходив собі місця від ревнощів.
Ми довго чекали на появу нашого первістка, готувалися. Коли дізналися, що я при надії, коли вже уклали шлюб, були дуже раді. Чоловікові хотілося сина і він був упевнений, що першим у нас з’явиться спадкоємець. Ми дуже здивувалися, коли під час чергового огляду нам повідомили, що буде донечка.
Мабуть, саме після цього чоловік вирішив, що не є батьком дитини. Він каже, що в них завжди одні хлопчики і називає це міцним насінням. У нього справді одні брати, і одні дядьки. Протягом кількох поколінь на світ з’являються лише хлопчики. Тільки ж стать майбутньої дитини не залежить від сімейних традицій.
Чоловік намагався зобразити радість. Проте, актор із нього не дуже. Він почав натякати, що дівчинка, швидше за все, не його. Так говорила вся його рідня! Було неприємно і дуже прикро, що вони всерйоз вирішили це. До того ж, Катя зовсім не була схожа на батька. Чоловік мій високий привабливий брюнет, а мала народилася блакитноокою і світловолосою. Я теж була світленька в дитинстві. Почала пояснювати чоловікові, що дочка пішла до мене. Але він продовжував щодня говорити, що вона не схожа і, мабуть, йому зовсім не дочка.
Минуло п’ять місяців. Я вже втомилася переконувати чоловіка, що це його рідна дочка. А тут він різко замовк і більше жодного разу не дорікнув мені. Не говорив він і про зраду. Став спокійним, люблячим батьком, якого мені хотілося бачити поруч із дочкою. Я зраділа і вирішила, що чоловік нарешті змирився і заспокоївся. Але все було зовсім так.
Коли ми відзначали рік Катюші, чоловік запросив багато гостей, особливо зі свого боку. Мала була точною моєю копією, такою ж як і я у її віці. На цьому наголосили всі родичі чоловіка. Звичайно, всі почали жартувати над чоловіком, що дочка зовсім не його. На це він спокійно заявив, що точно знає, що Катя йому рідна. Тоді хтось із рідні засміявся і сказав: «Ти що перевіряв»? Чоловік відповів: “Перевіряв”. Більше ніхто не жартував на цю тему.
Коли гості розійшлися, я вирішила обговорити з чоловіком те, що сталося. Він зізнався, що кілька місяців тому отримав результати, які підтвердили, що Катя – його рідна донька. Але казати про це мені він не захотів.
Ось виявляється, чому він став так спокійно поводитися. А я наївна вирішила, що він любить свою дочку. Було дуже неприємно. Виходить, що мій чоловік мені зовсім не довіряє. Тоді чого чекати у майбутньому?
Моя думка про свого чоловіка і його ставлення до мене наразі змінилося. Вирішила розлучитися. Він не очікував, що я так вчиню. Чоловік хотів пояснити свою поведінку, але я не стала слухати, як він раніше не хотів слухати мене. Ніхто із родичів не підтримав мого рішення. Усі кажуть, що немає приводу для розлучення. Навіть мої батьки мене не розуміють, але з дому не виставили. Хочу трохи пожити у них. Як влаштуюсь на роботу, зможу винайняти окреме житло.
Мало що йому ще привидиться. Спокійніше жити одній, ніж із таким. Вважаю що я права усім на перекір. А родичі? Вони не були в тій ситуації, що й я. Це моє життя і мені вирішувати. Чи не так?
Головна картинка – pexels.
