В мене дві дочки. Молодшенька – старанна учениця, відмінниця, старшокласниця, а старша – геть інша. Дочок люблю однаково, але вони абсолютно різні, старшенька явно вся в батька – не вміє любити когось одного все гуляє.
Ще з 15 років вона почала цікавитися хлопчиками. Вступила до коледжу після школи і знову те ж саме. Я тільки молила – аби не «принесла», куди потім їй з дитиною? Але що я могла зробити, коли вона у 19 стала жити окремо з хлопцем, від якого, звичайно ж і отримала те, чого я так не хотіла. Прибігли потім батьки цього хлопця, говорили, що у мене дочка без чітких моральних позицій, а дитина не його узагалі. А потім взагалі відіслали хлопця далеко від нашого міста.
Дочка трохи заспокоїлася, повернулася додому, стала готуватися до появи малюка. У нас двокімнатна квартира, молодша спеціально переїхала до мене в кімнату, щоб у старшої з дитиною було вільне приміщення. Я їй нічого і не говорила, це було очевидно, що так вийде.
Дочка подарувала нам хлопчика, гарненького такого, спокійного. У мене відлягло – я бачила, що дочка непогано справляється зі своїми обов’язками матері, в кімнаті чисто, все по режиму. Але, може саме спокій онука послужив тому, що у дочки з’явилося багато вільного часу, і вона засіла в інтернеті. Поки я була на роботі, дочка у своєї молодшої сестри просила трішечки посидіти з дитиною, а сама бігала на побачення до якогось хлопця, з яким вона познайомилася в соцмережах.
До двох років онука вона вже почала робити це в постійно – покине на нас свого синочка і тікає. Пояснює це тим, що готує ґрунт для сімейного гніздечка – у хлопця своя квартира. Потім вона стала пропадати ночами, а потім взагалі заявила, що хоче на три дні поїхати на турбазу!
Я кажу:
— Бери з собою сина, нехай новий тато познайомитися з дитиною!
Але вона категорично відмовилася, а після турбази взагалі приїхала через п’ять днів. Я дзвонила їй, говорила, що дитину ні з ким залишити, але вона знала, що сестра на онлайні, тому спокійно гуляла. Коли вона з’явилася, то стала збирати речі – свої, але не дитини. Сказала нам, що хоче пожити зі своїм хлопцем, а з дитиною він її не чекає. Як ми будемо тут крутитися з малюком – її не цікавить, вона втомилася!
Уже місяць як дочка там у нього проживає. До нас в гості поки приїхала моя рідна тітонька здалеку, вона пенсіонерка, допомагає зараз з малюком, але весною їй треба їхати додому, город садити. Сподіваємося, що до цього часу вийде нам в садок дитину прилаштувати. Донька не з’являється, намагалася мені раз зателефонувати, запитати – як там її син, але сказала, щоб до суду готувалася.
Чесно кажучи, не хочу до суду доводити, дочка все ж. Я одного не розумію – що чекає цю пару в майбутньому? Цей парубок в будь-якому випадку не прийме її дитини, а якщо вона знову принесе нам немовля! І тоді знову все спочатку – малюка на мене і до чергового кавалера. Як мені бути з дочкою, адже все одно я її люблю і прийму будь-яку!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
