Мама моя запевнила, що буде мені в усьому допомагати і вдекрет у мене потреби виходити не буде. Вона б мала приїхати і бути з малюком, а я могла б працювати. Проте, коли донечка на світ з’явилась мамуся мене новиною своєю “ощасливила”

Я стала мамою відносно нещодавно. Доньці ще немає і місяця. Живемо ми із чоловіком у невеликому містечку, чоловік заробляє хороші гроші, хоч і багато часу присвячує роботі.

До нового статусу я довго звикала. Ще не адаптувалася остаточно. Мама моя ще до появи малої говорила що у всьому мені допомагатиме:

— Усе залишу, до тебе приїду. Місяць два, поки звикнеш побуду, допоможу з малою. Хай чоловік твій не переймається, працює. Я тобі і їсточки варитиму і з дитиною гулятиму. Ти начальнику так і скажи, що зможеш підробіток додому брати.

Я так як мама сказала і зробила. Я в бухгалтерії працюю і ми домовились, що в декрет я не піду, а буду виконувати свою частину роботи віддалено, а коли буде потреба, то приїздитиму в офіс. Це дуже б нас виручило, адже квартира що ми живемо в кредиті і кошти потрібно віддати якнайшвидше.

Мама моя проживає у селі недалеко від нашого містечка, вона вже на пенсії, тому вільного часу у неї більше, ніж достатньо. До мене вона приїжджає рідко, адже вдома має господарство, та й ми постійно на роботі, тож частіше ми до неї ніж вона до нас приїздила.

І ось. моя донечка на світ з’явилась, я телефоную до мами розповідаю радісну новину а у відповідь чую:

— Вітаю, донечко моя! Пробач не зможу на виписку приїхати я у сусідки корову відкупила, сама розумієш, покинути ніяк і ні на кого. Та якщо у тебе все гладко пройшло, то я тобі і не потрібна.

Я отетеріла. Корова? Ялинки палички у неї з’явилась корова і вона важливіша за обіцянку? Серйозно?

— Мамо, як же ж це? Ти ж обіцяла приїхати допомогти? Яка корова?

— А мені хто допомагатиме, – каже мама, – У мене пенсія усього дві тисячі, як я жити повинна? А ти хочеш, аби я все спродала і до тебе на невизначений термін приїхала? У тебе чоловік на роботі, сама можеш підробляти, а мені як бути?

Уже місяць минув, мама моя так малу і не бачила – не може приїхати і на деньочок. Добре, що донечка моя спокійна, то я можу і підробляти і їсточки готувати чоловіку і з дитиною бути. Мама кілька разів телефонувала, просила аби я чоловіка свого до неї на деньок відправила допомогти у хліві для корівки щось там обладнати.

Я відповіла, що ні його, ні мене вона на своєму подвір’ї більше ніколи не побачить. Який привіт, така ж і відповідь – хіба ні?

А ви б проміняли обіцяну допомогу донці з онучечкою, яка щойно на світ з’явилась на корову?

05,03,2023

Головна  картинка ілюстративна.