Мама таке втнула, що ніхто тепер не знає, що саме робити потрібно. Вона тепер з нами не розмовляє і вважає, що не змогла виростити хороших дітей. Чому? А тому, що ми не схвалили її рішення і виступили різко проти. Мама вирішила колишній дружині брата віддати свою квартиру. Їй, бачите, онуків шкода, а я і брат маємо дах над головою.
У сімейні баталії Андрія я ніколи втручатися не хотіла. Там одного поля ягоди зібрались. Брат наліво, а дружина його на право. а потім зійдуться і стосунки з’ясовують. А діток мали. Аж двох у світ привели, проте брата це не спинило. Андрій пішов з сім’ї сам — у нього з’явилася молода любаса.
До невістки моя мама завжди ставилася як до рідної доньки, інколи мені було дуже прикро, адже саме їй діставалась та любов якої я ніколи від мами і не бачила. І це не дивно, адже кілька років після весілля Андрій із дружиною жили у мами, лише потім видалася можливість з’їхати. Квартира бабусі тоді звільнилась саме і мама дозволила молодятам там жити.
Після розлучення Андрій перекочував до своєї нової любові, а Олеся з дітьми залишилася у квартирі, яка за документами належить мамі моїй. Повертатися їй, по суті, нема куди, адже сама вона приїжджа. Знімати квартиру? За що? Та й вона не винна у тому, що чоловік іншу покохав.
У цей час моя мама занедужала. Я проживала в іншому місті, працювала, тож виїхати до мами змоги не мала Ото лиш на вихідні приїздила, та й то на кілька годин. Саме Олеся її доглядала і на ноги поставила.
З того часу уже рік минув. Спілкуватися із новою дружиною мого брата мама не бажає. Як і знати онука, який лише на світ з’явився. А нещодавно вона нас із братом ошелешила. Повідомила, що прийняла дуже важливе рішення – відписати вона надумала бабусину квартиру колишній невістці.
Бачите, у неї двоє дітей, і розраховувати їй більше нема на кого. У мене є де жити, у брата теж. От і надумала мама допомогти одинокій матері. Тим більше, у мене чоловік добрий, працьовитий, ми зможемо виплатити квартиру, яка у нас в кредиті. А от бідній Олесі допомога потрібна.
Я мало не плакала. Я від мами не очікувала такого, адже вона знає, як нам нині не просто. Звісно, я розумію, що мама може вирішувати сама, що їй робити з майном, але все-таки це не справедливо. Олеся їй, насправді, ніхто. Знайде собі нового чоловіка і забуде про мою маму геть. Ну навіщо йти на такі кроки маючи двох дітей?
Тобто через свого брата я залишаюсь без спадку нормального? Так? Чужа жінка мамі рідніша від нас усіх. Так виходить?
Як бути далі, я не знаю. Не хочу переривати спілкування з мамою, але й сльози на очі від образи щойно її набираю. А як змінити усе ніяк не знаю.
12,02,2023
Головна картинка ілюстративна.
