— Марино, я звісно, твоя сестра і хресна Віталика. Я його люблю і він частина нашої родини. Але ти ж його мама. Як пояснити дитині, що при живій мамі він живе у тітки?
Маринка з дитинства була красунею. Ловила на собі захоплені погляди ледь не з пелюшок. А коли підросла і краса розквітла повною, соковитою, юною силою могла обирати кавалера якого заманеться.
Вона і обрала. Найстаршого і найбагатшого. Петро Степанович заради юної красуні залишив дружину і трьох дітей. Переїхав у столицю, купивши квартиру в найпрестижнішому районі.
Згодом, на світ Віталик з’явився. Як дві краплі води татусик. Та ж ямка на підборідді, ті ж волошкові очі. Петро Степанович дитям не міг намилуватись. Ввесь вільний час присвячував дружині і дитині. А ось Маринку, ніби підмінили. Вона все більше віддалялась від чоловіка. Аж поки, після п’яти років шлюбу вся в сльозах не зізналась, що закохалась.
Петро Степанович розумів, він не конкурент молодому супернику. Був людиною мудрою: переписав на сина квартиру, залишив дружині на згадку авто і повернувся до першої дружини.
А через два місяці після розлучення в мої двері постукала Маринка. Просила забрати сина на деякий час, доки вони не зроблять ремонт, потім вони поїхали у відпустку, потім підготовка до весілля.
У мене похресник прожив заголом рік. Дитина він дуже товариська цікава і різнобічна. У мене донечка того ж віку. Я одразу відчула наскільки легше коли дітей двоє. Малі завше разом граються, вигадують щось, сміх і дитячий писк наповнили наш дім. Але перед сном, коли моє сонечко сопить у своєму ліжечку, до мене приходить Віталик.
Я не дуже люблю ці миті. Адже я повинна вигадувати якісь нісенітниці, викручуватись, просто казати неправду малому. Як пояснити дитині те, що його мама приїздить так рідко, а тато взагалі десь зник. Я завше плачу коли він дивлячись у самісіньку душу запитує:
— Адже вони мене люблять, правда? Просто зараз мама не може з’явитись, її тримає злий чаклун? Але я буду дуже старатись і їсти більше кашки. Я обов’язково швидко виросту і врятую її.
Одного разу після чергових його розпитувань, я все ще плачучи зателефонувала Марині:
— Марино, я звісно, твоя сестра і хресна Віталика. Я його люблю і він частина нашої родини. Але ти ж його мама. Як пояснити дитині, що при живій мамі він живе у тітки?
— Ой, не починай оце! Так і скажи – мами в нього нема. Сама не розумієш – у мене нова родина, чоловік і донька. Віталик, залишок минулого, ну і власник моєї квартири. Треба більше грошей на його утримання – не питання, але не завантажуй мене його проблемами.
Ну що ж? Від Маринки я могла такого чекати. Тому подзвонила до його татка. Той вислухав, посопів співчутливо у трубку і пояснив, що шлюб з Маринкою був помилкою. Помилкою, яку він залишив у минулому і воліє не згадувати.
Ось так і живемо.
Автор Анна К.
Головне фото – firestoc.
Передрук заборонено.
