Річ у тім, що вони з маленького міста і не зовсім вміють себе правильно поводитись в культурному суспільстві, а часом і асоціальні. Знаю, що це може звучати нерозумно, але це правда так. Тим більше мій хлопець з освіченої родини і виховували його зовсім інакше, а значить він точно не зрозуміє моїх батьків і їх спосіб життя.
У підсумку мені просто довелося сказати, що їх давно зі мною немає. Він підтримав мене і тепер мені навіть соромно уявити той момент, як я розкриваю йому правду. Справа навіть не в батьках, а в сказаному йому. Що стосується мого стану, то совість мене не мучить. Я прекрасно розумію, що зроблені мною дії є необхідністю на благо. Так я зможу зберегти стосунки, і вибитися в люди за рахунок його сім’ї. І хоча це дещо неправильно, але в кінцевому підсумку вирішує результат. Адже мета виправдовує засоби.
Цікаво, що думка моїх подруг також розділилося. Ті, що живуть в моєму старому місті, вважаю мій вчинок неправильним. Однак ті, з ким я знайома в Києві, навпаки, ставляться до мого рішення позитивно. І це створює настільки сильний контраст, що я починаю багато усвідомлювати про своє життя і оточення, яке у мене було до певного віку.
Єдине, що мене по-справжньому турбує, моє подальше життя. Так, зараз я змогла приховати правду, однак чи зможу я дотримуватися своєї легенди весь інший час. Все-таки мої батьки досить молоді і до старості їм ще далеко. Плюс мені доведеться про них явно піклуватися і приїжджати, коли буде дуже важко. Чи зможу я все зробити настільки грамотно, щоб він ні про що не здогадався?
І що мені робити, якщо він все-таки розкриє мою “казочку” чи мої подруги розкажуть йому все правду? Невже мені доведеться розлучитися і все те, що я робила роками, буде даремно? Я просто не можу всього цього допустити. Особливо страшно уявити результат цих подій, якщо у нас буде дитина, яка залишиться без батька. Це, напевно, найгірший розвиток подій, яке тільки може бути.
Проте сподіваюся, що нічого з цього не відбудеться і все просто продовжить йти своєю чергою. Адже в кінцевому підсумку він кохає мене, а не моїх батьків, тому яка різниця що з ними. Головне, щоб ми були разом.
Віка.
Фото ілюстративне.
