fbpx
Історії з життя
Мені здається, що якщо ми з Богданом ще не одружені, і мови про шлюб поки не було, то я не зобов’язана його годувати. Тим більше, мені також як і йому хочеться відпочинку після важкого робочого дня, але мій коханий цього не розуміє. Я б ще погодилася готувати з ним по черзі, але він навіть продукти для цього купувати не збирається, і навіть грошей мені на них не дає

Чотири місяці назад я познайомилася з хлопцем і у нас зав’язалися стосунки. Живемо окремо, бачимося зазвичай на вихідних і один або два рази по буднях, на його території. Нещодавно він виказав мені своє невдоволення: чому, мовляв, я йому не готую? Не розумію, звідки раптом у нього з’явилися такі запити.

Графік у нас однаковий – працюємо по 5 днів на тиждень, допізна. За його словами, раз я жінка, то я повинна піклуватися про свого чоловіка – приїжджати до нього в гості з домашньою їжею або готувати щось на його кухні.

Мені здається, що якщо ми з Богданом ще не одружені, і мови про шлюб поки не було, то я не зобов’язана його годувати. Тим більше, мені також як і йому хочеться відпочинку після важкого робочого дня, але мій коханий цього не розуміє. Я б ще погодилася готувати з ним по черзі, але він навіть продукти для цього купувати не збирається, і навіть грошей мені на них не дає, а це на мій погляд вже перебір…

Мій молодий чоловік звик їсти великими порціями, причому він любитель м’ясних страв, інгредієнти для яких коштують дуже дорого. У нього фізична робота, тому потрібно багато калорій. Якщо я буду готувати йому вечері за свій рахунок, то можу розоритися.

Він любить яловичину, свинину іноді рибу. А я їм мало, і в основному це салати, супи, каші і кисломолочка. Часто навіть не заморочуюся з цим, і купую собі щось готове. Не люблю стояти біля плити, тому що вільного часу через роботу у мене буває небагато. Також я намагаюся не витрачати великі суми грошей на їжу, і зарплата у мене набагато менша, ніж у мого хлопця.

Те, що просить готувати мій чоловік, я точно не буду їсти з ним нарівні. Максимум – спробую. Тобто ті продукти, які повинні бути куплені і приготовлені на його запит, будуть і з’їдені в основному ним. Так чому тоді я повинна за них платити?

Я готова піти йому на зустріч, і періодично пригощати вечерями, але це влетить мені в копієчку. Крім цього я боюся, що він швидко звикне до такого, і буде сприймати це як даність. Сумніваюся, чи варто взагалі піддаватися на його вмовляння, чи відстоювати відразу свою точку зору… Начебто зараз в побутовому плані у нас немає обов’язків стосовно один до одного, він мені нічого не купує, квітів майже ніколи не дарує. Тоді чому він наполягає на тому, щоб я йому готувала? Для мене ця ситуація дуже дивна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook