Ярослав їхав по засніженій трасі з пристойною швидкістю і буквально за кілька метрів перед машиною вискочив пес. На щастя він зумів загальмувати, так, щоб його не занесло в кювет. Ярослав вийшов з машини, і підійшов до собаки, тільки пес у цей момент лежав на снігу, неначе чекав, що людина до нього підійде. Потім пес різко став на лапи і почав бігти по кучугурах, але зупинявся, щоб подивитися чи Ярослав йде за ним.
Молодий чоловік почав йти крізь замети, і побачив, що пес зупинився. Ярослав пройшов трохи далі, ніж ліг собака, і коли побачив, не міг повірити своїм очам. На снігу лежав піврічний малюк, ні, він не замерз, навпаки, щось белькотів, розмахуючи ніжками та ручками. Ярослав швидко підхопив малюка на руки і крізь кучугури пішов назад до своєї машини. А пес пішов слідом за ним.
Чоловік сів у машину, поклав дитину на переднє сидіння, і одразу ж увімкнув обігрів, щоб дитина трохи відігрілася. І почав дзвонити в службу порятунку. Допомога прибула швидко. Малюка забрали в карету швидкої. І поки оглядали, до молодика підійшов місцевий дільничний і розпитав про те, що сталося. Ярослав все розповів і дільничний зрозумів, малюка котрої жінки врятував молодик, і вигукнув:
— Та це ж дитина Віри. Вона живе у тому дерев’яному будиночку.
Ярослав зрозумів, що цією стежкою, якраз він і пішов, бо його вів пес. Дільничний розповів Ярославові, що ця дівчина вела не зовсім правильний спосіб життя. І коли на світ з’явився малюк, вона продовжила жити так, як і жила до його народження. До неї приходили різні служби, попереджали, що заберуть маля, якщо вона не візьметься за голову
Жінка постійно десь вешталася і любила хильнути зайвого. Бувало, що вона брала малюка із собою, або залишала вдома. Цього разу він, мабуть, був з нею. А коли вона поверталася додому, швидше за все, впустила і навіть не помітила. От тільки в неї на подвір’ї живе пес, хоч і безпородний, але дуже розумний. От він напевно й зрозумів, що малюка немає, і побіг шукати, а потім спробував покликати на допомогу. І щоб дитина не замерзла, він вибіг на трасу. Варто віддати належне цьому псу, бо він вчасно побіг шукати допомогу для малюка.
Завдяки чуттю пса та доброму серцю Ярослава, дитина була врятована, але якби чоловік знайшов її на півгодини або годину пізніше, то все могло б закінчитися інакше. Маму хлопчика позбавили прав. Поки він лежав у стаціонарі, тамтешні лікарі зробили все, щоб хлопчик одужав. А потім відправили в Будинок дитини, тільки він там довго не затримався. Його усиновили хороші і добрі люди, які дуже полюбили цього малюка, і хоч він їм не рідний, однак тепер хлопчик у надійних руках.
А Ярослав, якось вирішив знову проїхати тією ж трасою. Звернув на путівець, що вів до того самого будинку. Підійшовши до хвіртки, пес вибіг і почав лащитися до молодого чоловіка, впізнав старого знайомого. Ярослав відчинив задні двері автомобіля і кивнув головою, а пес застрибнув і сів. Приїхавши додому, пса помили, розчесали та підстригли. Тепер він відповідає за охорону самої квартири та життя родини Ярослава, де росте врятований малюк.
Dmytro Dukhov.
Фото ілюстративне.
